РОМАНИ ПРО КОХАННЯ ВІД СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ

  Кохання було найпопулярнішою темою в письменників усіх часів. А стелажі сучасних книгарень просто ламаються від книжок про вічне почуття. Сьогодні до вашої уваги підбірка книг про дивовижні історії кохання від сучасних українських авторів. Заборонені бажання, приховані таємниці, фатальна пристрасть, сімейні саги, захоплюючі любовні пригоди – це тільки невелика частина того, що ви знайдете в цих творах. Багато-хто не любить книги про любов через їхню банальність. Зазвичай у таких романах все, і справді, розвивається занадто передбачувано. Що ж, ми поспішаємо зруйнувати стереотипи і пропонуємо оригінальні твори, які здивують як сюжетами, так і незвичайними персонажами. 

СПІВЕЦЬ ДУШІ НАРОДНОЇ
(До 180-річчя від дня народження Івана Нечуя-Левицького)

Іван Семенович Нечуй-Левицький
  (1838–1918)

  Іван Нечуй-Левицький – "великий артист зору, творець живих типів, колосальне всеобіймаюче око" України. Його мова – "се переважно буденна мова українського простолюддя, проста без сліду афектації, але проте багата, колоритна і повна тої природної грації, якою вона визначається в устах людей з багатим життєвим досвідом" (І. Франко).
  Іван Семенович Нечуй-Левицький – видатний письменник-реаліст, майстер українського художнього слова другої половини ХІХ століття. Його спадщина є визначним явищем в історії української літератури. Створивши ряд високохудожніх соціально-побутових оповідань та повістей, відобразивши в них тяжке життя українського народу дореформеного і пореформеного періоду, показавши, зокрема, життя селянства й заробітчан, злиднями гнаних із рідних хат на фабрики та рибні промисли, Іван Нечуй-Левицький розширив тематику української класичної прози й підніс її на новий, вищий ступінь розвитку.
  Іван Семенович Левицький (літературний псевдонім – Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблеві Київської губернії, у родині священика. Навчався Іван Семенович спочатку в Богуславському духовному училищі, а потім у Київській духовній семінарії, яку закінчив у 1859 році. Після навчання деякий час учителював у рідному Богуславському училищі, а в 1861 році вступив до Київської духовної академії.
  У 1865 році закінчує академію зі званням магістра, але відмовляється від духовної кар'єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії, у гімназіях Каліша та Седлеця. Одночасно з педагогічною діяльністю починає писати.
  Перша повість "Дві московки" була написана в 1866 році. Письменник переїхав до Каліша, де працював учителем гімназії. У 1867 році він перевівся на педагогічну роботу в Седлець.

МЕДІАГРАМОТНІСТЬ – ЦЕ МОЯ ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА!

  Медіаграмотність є необхідним інструментом для кожного, починаючи з пелюшок і аж до старості. Сучасна людина повинна бути активною та медіаграмотною, мати розвинену здатність до сприйняття, створення, аналізу, оцінки медіатекстів, розуміти соціокультурний та політичний контекст функціонування медіа у сучасному світі; життя такої людини у суспільстві та світі пов'язане з громадянською відповідальністю. Тому особливо важливо свідомо ставитися до оцінки та верифікації будь-якої отримуваної з медіа інформації, особливо перед її подальшим розповсюдженням.
  Через нестабільну ситуацію в країні в інформаційний простір проникає багато пропаганди та спроб маніпуляції, зокрема, мова ворожнечі, замовчування інформації та її некоректна подача. Сучасний українець для отримання повної інформації повинен маневрувати в потоці новин, які щоденно отримує з медіа (телебачення, радіо, інтернет та ін.), розуміти, наскільки важливо володіти інформацією, зберігати її, систематизувати і передавати, а найголовніше – критично оцінювати, відрізняючи від пропаганди та маніпулятивної брехні, формувати аргументоване власне бачення подій.
  На віртуальній виставці "Медіаграмотність – це моя інформаційна безпека!" представлена література з медіаграмотності для самоосвіти та навчання, що допоможе сформувати компетенції критичного мислення, посприяє користувачам зорієнтуватися в сучасних інформаційних продуктах. Будьте медіаграмотними і бережіть себе!

ЄДНІСТЬ РІДНОЇ ЗЕМЛІ - ОСНОВА НАЦІЇ І ДЕРЖАВИ

Любить Україну, як сонце любіть, як вітер і трави і води.
В годину щасливу і радості мить, любить у годину негоди...

  День Незалежності України – державне свято, яке щорічно відзначається 24 серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР "Акта проголошення незалежності України", що прийнято вважати датою утворення держави Україна.
  Україна – це те, що живе вічно, а ми у цій вічності лише вітер, що вносить зміни поривом своїх думок і бажань. Осягнення важливості власної особистості у формуванні нації та безкорислива праця в ім'я земляків – найблагородніше, що може зробити людина за життя. Лише дві категорії вічні – земля і народ. І якщо, за словами співака Святослава Вакарчука, ми сприйматимемо Україну не лише як землю своїх батьків, а і як землю своїх дітей – прийдуть зміни.

  До уваги користувачів бібліотеки відділ абонемента пропонує віртуальну виставку, присвячену Дню Незалежності України – "Єдність рідної землі – основа нації і держави".

СУЧАСНЕ УКРАЇНСЬКЕ ФЕНТЕЗІ

  Фентезі – це жанр літератури, заснований на використанні міфологічних та казкових мотивів.
  Багатовікова українська культура створила досить міцне підґрунтя для написання романів та повістей цього жанру. Маємо досить широку базу персонажів, напрацьованих українськими письменниками вісімнадцятого-дев'ятнадцятого століть, та сюжетних елементів, створених міфами, легендами, переказами.
  Так, крім класичних відьом, вовкулак, русалок, домовиків, водяних, українська міфологія та демонологія пропонують авторам у їхнє розпорядження безліч інших цікавих та самобутніх персонажів, унікальних у своїй неповторності.
  Найвідомішим вітчизняним прообразом фентезі ХХ ст. є "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського, "Лісова пісня" Лесі Українки, "Вій", "Ніч перед Різдвом" Миколи Гоголя, "Конотопська відьма" Григорія Квітки-Основ'яненка і навіть поема "Причинна" Тараса Шевченка.
  Не зважаючи на витіснення фентезі, сучасні українські письменники все ж звертаються до цього жанру.
  Сергій та Марина Дяченки – класичні представники сучасного фентезі.
  Прихильникам романтичного фентезі сподобається творчість сучасної української авторки Дари Корній. Її романи – хитросплетіння кохання та загадковості, де любовна лінія уміло обрамлена магією.
  Тарас Завітайло написав "Зброю вогню", що є, без сумніву, великим досягненням цього жанру. Козаки-характерники, упирі, вовкулаки та інші міфічні та легендарні істоти – це те, що наповнює роман як магією, так і відлунням давніх українських традицій часів козаччини.
  Список сучасних українських романів у жанрі фентезі можна продовжувати до безкінечності...

КНИГО-МАНДРИ. УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ ПРО РІЗНІ КУТОЧКИ СВІТУ

  Старовинне китайське прислів'я каже, що шлях у тисячу літ починається з одного кроку. Дійсно, кожна велика мандрівка бере початок з маленького зрушення, з мрії, задуму, крихітної відмітки на мапі. Багатьом з нас кортить побачити світ, познайомитися з іншими культурами, екзотичними традиціями, мешканцями далеких країн, міст, селищ, островів. Почати таке знайомство можна з туристичних буклетів та інтернет-серфінґу, а можна і з книжок українських авторів.
  У наступному переліку ви знайдете тревелоги та щоденники, збірки оповідань, натхненні історії для дорослих та дітей, здатні відправити читача у чарівну подорож, відкрити таємниці та розповісти цікавинки про різні куточки світу.