ТОЇ СЛАВИ КОЗАЦЬКОЇ ПОВІК НЕ ЗАБУДЕМ   (Про відзначення 360-річчя з часу битви під Берестечком)   "Ой, чого ти почорніло, зеленеє поле? Почорніло я од крові за вольную волю Круг містечка Берестечка на чотири милі Мене славні запорожці своїм трупом вкрили…"   Т. Г. Шевченко

 

  Дев’ятої п’ятниці після Великодня Україна вшановує героїв-козаків, які поклали свої голови за її волю на легендарному острові Журавлиха під Берестечком у 1651 році.

  Нині минає 360 років від дня однієї з найбільших в історії тогочасної Європи битв, славетної сторінки українського козацтва. Через зраду татар військо Богдана Хмельницького зазнало поразки. Але Берестечко, наче дзвін, завжди кликало нові покоління українців до боротьби за власну незалежність. І в цьому його неоціненна історична сила.

 

П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 
Про відзначення на державному рівні 360-річчя
з часу битви під Берестечком 

 

Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування 1648-1657рр. Коротка історична довідка

 

   Після поразки козацько-селянських повстань кінця 16-го – першої половини 17 ст. польським  магнатам здавалося, що вони остаточно підкорили український народ, виступи на деякий час припинилися, і навіть час від 1638 до 1648 року дістав назву "десятиріччя золотого спокою". Та становище українського народу під владою Речі Посполитої в середині 17 ст. стало особливо тяжким. Не було в Україні жодної верстви населення, яка б не зазнавала кривд і утисків від короля, магнатів та шляхти. І 1648 року в Україні стався вибух – почалася Національно-визвольна війна.

 

 

Причини Національно-визвольної війни (1648-1657рр.):

 

• козацтво зазнавало постійних утисків: магнати відбирали в них хутори, луки, ставки, млини, примушували платити десятину, за будь яку непокору козаків кидали до в’язниць і мордували;
• посилилося гноблення селянства. Панщина досягла чотирьох днів на тиждень;
• у містах українці були усунені від участі в міському самоврядуванні, а їхнє місце посіли іноземці;
• українцям чинили всілякі перешкоди під час спроб уступити до цеху, зайнятися ремеслом чи торгівлею;
• посилилася політика насадження уніатства та католицизму, переслідувалося православ’я.

  Наприкінці 1647 р. по всій Україні запалали народні  повстання. На чолі повсталих став талановитий державний діяч і полководець Богдан Хмельницький.

  Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького (1648-1657рр.) проти панування Речі Посполитої та за створення своєї власної держави серед українського народу отримала назву "Хмельниччина".

  У багатовіковій історії українського народу час Визвольної війни займає особливе місце. Український народ піднявся на активну боротьбу за знищення іноземного панування і здобуття спочатку автономної, а потім незалежної демократичної держави, за відродження своєї мови, культури, віри й звичаїв. Головною силою визвольної боротьби виступило селянство. Однак ударною її силою стало козацтво, яке мало добре військо і досвідченого провідника Богдана Хмельницького, який під час війни здобув собі славу найвидатнішого військового й політичного діяча Козацької держави.

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

1. Антонович В. Б. Коротка історія Козаччини / В. Б. Антонович. – К. : Україна, 2004. – 304 с. : ілюстр.

2. Аркас М. М. Історія України-Русі / Микола Аркас. – К. : Вища школа, 1993. – 414 с. : ілюстр.

3. Горєлов М. Є. Держава і цивілізація в історії України / М. Є. Горєлов, О. П. Моця, О. О. Рафальский ; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса, Ін-т археології – К. : Еко-Продакшин, 2009. – 980 с. : ілюстр.

4. Грабовський С. Нариси з історії українського державотворення. – К. : Генеза, 1995. – 607 с.

5. Грушевський М. Історія України-Руси : в 11 т. Т. 7. Козацькі часи - до року 1625 / Михайло Грушевський ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – К. : Наукова думка, 1995. – 624 с.

6. Ілюстрована енциклопедія історії країни : в 3 т. Т. 1. Від найдавнішого часу до кінця 18 ст. – К. : Спалах. – 215 с. : ілюстр.

7. Історія України : навч. посіб. / під. ред. В. А. Смолія. – К. : Альтернативи, 2002. – 472 с.

8. Історія України. Джерельний літопис / за ред. : В. І. Червінського, М. І. Обушного. – К. : Дирекція ФВД, 2008. – 800 с.

9. Коли земля стогнала : друга половина XVI - перша половина XVII / упоряд. В. О. Щербак. – К. : Україна, 1995. – 492 с. : ілюстр.

10. Конончук І. М. Історія України від найдавніших часів до помаранчевої революції / І. М. Конончук. – Ніжин : Гідромакс, 2005. – 284 с.

11. Костенко Л. Берестечко : іст. роман. – К. : Укр. Письменник. – 157 с.

12. Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. Т. 3 / упоряд. Валерій Шевчук ; ред. Тарас Гунчак. – К. : Дніпро, 2001. – 504 с.

13. Чуприна В. Хмельниччина 1648-1657 рр. : визвольна війна укр. народу під проводом Б. Хмельницького / Василь Чуприна, Зоя Чуприна – Л. : Світ, 2003. – 176 с

14. Шевчук В. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI-XVIII ст. : у 2 кн. Кн. 1 / Валерій Шевчук. – К. : Грамота, 2007. – 720 с. : ілюстр.15. Омелянчук І. Козацький дух везуть із Берестечка // Урядовий кур’єр. – 2011. – 25 червня (№ 115). – С. 4.

 

Історична постать Богдана Хмельницького

 

  "Таких людей Провидіння Боже віками тільки породжує в людстві для особливих його намірів і призначень. Він, мавши незвичайний розум, був вельми добродушний і справедливий, у справах національних – досконалий політик, а на війні – безстрашний і заповзятливий вождь".

Смолій В. А. Богдан Хмельницький (Соціально-політичний портрет)

 

  В історії України зіркою першої величини сяє постать великого гетьмана Богдана Хмельницького. Ось уже протягом кількох століть ім’я й державотворча  діяльність цієї людини викликають жвавий інтерес, палкі суперечки, неоднозначні думки та оцінки.

  Богдан Хмельницький – державний діяч, дипломат, полководець, гетьман (1648-1657рр.). Народився в сім’ї чигиринського сотника М. Хмельницького. Спочатку навчався в Київській братській школі, потім – у єзуїтській колегії у Львові. Обдарований від природи, був вельми освіченою для свого часу людиною: крім української, знав польську, російську, латинську, турецьку, татарську й французьку мови. Здобувши освіту, уступив до козацького війська, у складі якого брав участь у війні Польщі з Туреччиною. В битві під Цецорою 1620 р. потрапив до тур. полону, в якому пробув два роки. Брав участь у повстаннях проти Польщі (1630, 1637). У 1648р. був обраний гетьманом Війська Запорізького. Під проводом Хмельницького було утворено українську державу – Гетьманщину. Були налагоджені дипломатичні відносини з іншими державами. За Хмельницького відбулися Переяславська Рада 1654, об’єднання України з Росією. Оцінка постаті Хмельницького досить суперечлива:від його обожнення (козацькі літописи, "Історія Русів", народні думи, пісні 17-18 ст., В. К. Липинський та ін.) до осуду (М. І. Костомаров, П. О. Куліш, Т. Г. Шевченко, М. С. Грушевський). Але в цілому образ Хмельницького, як видатного державного діяча і полководця глибоко увійшов у свідомість української нації. На честь Хмельницького 1888 р. у Києві споруджено пам’ятник. 1954 на карті України з’явилися місто Хмельницький та Хмельницька (кол. Кам’янець-Подільська) область; м. Переяслав перейменований на Переяслав-Хмельницький. 1943 було запроваджено орден Богдана Хмельницького, його ім’я присвоєне багатьом військовим з’єднанням.

  Велич людини і пам’ять про неї визначаються її ділами. Життя і справа Богдана Хмельницького були віддані боротьбі за єдність і самостійність українського народу. Це забезпечило йому видатне місце не лише у вітчизняній, а й світовій історії, у нетлінній пам’яті нащадків.