СЕРЦЕ ВІДДАЮ ДІТЯМ

Василь Олександрович Сухомлинський
  (1918-1970)

  Сухомлинський В. О. – видатний український педагог ХХ ст. Це глибокий знавець і вдумливий дослідник дитячої думки, високообдарований вихователь із самобутнім творчим почерком.
  Народився Василь Олександрович 28 вересня 1918 року в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (за тогочасними адміністративно-територіальним поділом – село Василівка Василівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній сім'ї. Батько Василя Олександровича, Олександр Омелянович Сухомлинський, працював по найму як тесляр і столяр у поміщицьких економіях та в окремих селянських господарствах. Мати В. О. Сухомлинського, Оксана Юдівна, працювала в колгоспі. Разом з Олександром Омеляновичем вона виховувала, крім Василя, ще трьох дітей – Івана, Сергія та Меланію. Всі вони стали вчителями.
  Навчався у Василівській семирічці. У 1934 році вступив на підготовчі курси Кременчуцького учительського інституту, цього ж року став студентом філологічного факультету. Через хворобу в 1935 році він припинив навчання. 17-річним юнаком Сухомлинський розпочав практичну педагогічну роботу. Працює вчителем української мови і літератури, одночасно заочно навчається в Полтавському педагогічному інституті, який закінчив у 1936 році. З 1938 року і до початку Другої Світової війни Сухомлинський працював в Онуфріївській середній школі. У роки війни він був політруком роти в діючій армії. У зв'язку з тяжким пораненням у 1942 році був демобілізований, почав працювати директором Удмуртії. Після визволення України від фашистських загарбників Сухомлинський повертається на батьківщину. У 1944 році був призначений завідувачем Онуфріївського району Кіровоградської області. У 1948 році стає директором Павлинської середньої школи. Цією школою він керував протягом 23 років, до кінця свого життя.
  В. О. Сухомлинський був вдумливим дослідником дитячої душі, чуйним наставником молоді, педагогом, що втілив у собі найкращі риси учительства.
  Школа була для нього своєрідною педагогічною лабораторією. У 1955 році сільський учитель В. О. Сухомлинський успішно захистив у Київському університеті кандидатську дисертацію на тему: "Директор школи – керівник навчально-виховної роботи". Через рік вийшла його монографічна робота "Виховання колективізму у школярів". У 1960-ті роки В. О. Сухомлинський написав свої найкращі книги: "Духовний світ школяра", "Праця і моральне виховання", "Моральний ідеал молодого покоління", "Павлинська середня школа", "Серце віддаю дітям". Останньою публікацією Сухомлинського була стаття "Слово до учнів". Після смерті педагога вийшли праці: "Народження громадянина", "Мудра влада колективу", "Розмова з молодим директором", "Як виховати справжню людину" та ін.
  Помер В. О. Сухомлинський 2 вересня 1970 року. Праця педагога відзначена багатьма урядовими нагородами. Він автор 36 монографічних праць і брошур, більше 600 статей на різноманітні педагогічні теми, близько 1200 художніх творів для дітей.
  Багатим джерелом творчості Василя Олександровича була народна педагогічна творчість. Сухомлинський писав, що народ є живим і вічним джерелом педагогічної мудрості. Якби не було постійного духовного спілкування з людьми, не можна б було навчити й виховати підростаюче покоління. Народ дбайливо зберігає і передає від покоління до покоління найцінніше духовне багатство – працелюбність, майстерність, захоплення громадсько-корисними справами. Це багатство повинно бути опорою сімейно-шкільного виховання. Особливу увагу В. О. Сухомлинський звертав на таку народну традицію, як передача від роду до роду працелюбності. Перш за все осередком цієї передачі є сім'я, яка впливає не тільки на своїх, а й на сусідських дітей.
  Сухомлинський порівнював хорошого учня з досвідченим слюсарем, який кожного разу, беручи інструмент, не розглядає його, оскільки він його вже добре знає, а відразу починає працювати. Цього можна досягти, якщо в процесі навчання постійно буде діяти "інструмент мислення", будуть даватися учням правильні установки, що потрібно назавжди запам'ятати і чому.
  На думку Василя Олександровича, учитель повинен удосконалювати володіння такими уміннями і навичками: спостерігати явища навколишнього світу; думати, порівнювати, протиставляти, знаходити незрозуміле; дивуватися; висловлювати свою думку; виділяти логічно закінчені частини в прочитаному і встановлювати зв'язок між ними і т. д.
  Загалом є всі підстави стверджувати: Василь Сухомлинський – видатне явище у світовій педагогіці. Тому вивчення і творче використання його педагогічної спадщини – моральний і професійний обов'язок кожного вихователя, кожного працівника освіти.

	Мосіяшенко В. А. Історія педагогіки України в особах : навч. посіб. для вищ. пед. навч. закл. / В. А. Мосіяшенко, О. І. Курок, Л. В. Задорожна. – Суми : Університетська книга, 2005. – 266 с.   У навчальному посібнику розглядаються діяльність та творча спадщина визначних представників педагогічної думки від часів Київської Русі-України до кінця ХХ століття відповідно з історичними періодами, зокрема висвітлена діяльність та творчість В. О. Сухомлинського.
	Спогади про Сухомлинського / [ред.: В. І. Ковальчук, Т. К. Хорунжа]. – Київ : Радянська школа, 1990. – 223 с. : іл.   Книга присвячена видатному вченому-педагогу, ім'я якого вкарбувалося в пам'яті учительства назавжди. Ви ознайомитесь з пошуками і знахідками, думками і досвідом В. О. Сухомлинського.
	Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / В. О. Сухомлинський ; [вступ. ст., підгот. тексту В. Ф. Шморгуна]. – Київ : Радянська школа, 1978. – 263 с.   Книга присвячена питанням сімейного виховання. В. Сухомлинський зазначає, що найвищою, найблагороднішою та найпочеснішою мрією кожного батька і матері творення людини, оскільки вони не тільки продовжують свій рід і відтворюють себе в своїх дітях, вони несуть відповідальність за нову людину, людство і його майбутнє загалом.
	Сухомлинський В. О. Народження громадянина / В. О. Сухомлинський. – Київ : Радянська школа, 1970. – 287 с.   Автор присвячує дану книгу найскладнішому періоду розвитку й вихованню людини – отроцтву. Вона є продовженням книги "Сердце отдаю детям".
	Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором / В. О. Сухомлинський. – Київ : Радянська школа, 1988. – 282 с.   Висвітлюються питання організації навчального процесу в школі і керівництва їм. Автор ділиться з молодими керівниками шкіл досвідом роботи, думками про виховання та освіту школярів, висвітлює особливості творчої праці вчителя.
	Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям / В. А. Сухомлинский. – 7-е изд. – Киев : Радянська Україна, 1981. – 382 с. : ил.   Автор знайомить читача з тим, як він допомагає своїм вихованцям пізнавати світ навколо себе, виховувати громадянську гідність, віру в добро та дружбу.
	Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський ; [ред. Г. М. Вакар]. – Київ : Радянська школа, 1988. – 302 с.   У книзі видатного педагога подаються поради з питань організації, змісту, форми, методів і прийомів навчально-виховної роботи, самовиховання учнів. Широко висвітлюється в цьому плані досвід Павлиської середньої школи.
	Сухомлинський В. О. Вогнегривий коник : [казки, притчі, оповідання] / Василь Сухомлинський. – Київ : Знання, 2017. – 255 с. : іл.   Ця книга – збірка мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних для дітей і дорослих великим українським педагогом і письменником Василем Сухомлинським. Кожна казка, кожне оповідання показують читачам неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим.

  Статті з періодичних видань:

1. Баранюк І. Василь Сухомлинський про гармонію емоційно-образного та логіко-розумового у вихованні дитини / І. Баранюк // Рідна школа. – 2017. – № 3–4. – С. 46–50.

  У даній статті досліджено науково-педагогічні концепти щодо взаємодії емоційно-образних та логіко-розумових моментів у виховному процесі, обґрунтовані Василем Сухомлинським. Найвиразніше та системно ці концепти висловлено в його відомій книжці "Серце віддаю дітям".
  В. Сухомлинський обстоював гармонійне поєднання естетичного (художньо-образного) та логіко-розумового виховання, на теоретичному та практичному рівнях підтвердив висновки сучасної науки про важливість взаємодії функцій лівої та правої півкуль головного мозку. На такій інтеграції ґрунтується творчий, розумовий розвиток дитини.

2. Бех І. Плекаємо особистість. Заповіти Василя Сухомлинського / І. Бех // Дошкільне виховання. – 2018. – № 8. – С. 6–8.

  Проблема виховання особистості ніколи не втратить актуальності. Змінюються покоління, діти, суспільні умови, та незмінними залишаються загальнолюдські цінності й моральні орієнтири. Розмірковуючи над механізмами їх формування в сучасних дошкільнят, звернімося до спадщини видатного педагога й мислителя.

3. Богуш А. Патріотичний вектор образу "Батьківщина" в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського / А. Богуш // Рідна школа. – 2017. – № 1–2. – С. 27–30.

  У статті проаналізовано проблему патріотичного виховання, зокрема любов до Батьківщини, в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського. Розкрито сутність понять "Батьківщина", "патріотизм", "патріотичне виховання" в розумінні вченого. Висвітлено критерії і засоби патріотичного виховання дітей.

4. Богуш А. Творення Людини. Батьківська педагогіка Василя Сухомлинського / А. Богуш // Дошкільне виховання. – 2018. – №8. – С. 3–5.

  Виховання дитини починається в родині. Але й самих батьків також треба виховувати. Це завдання, визначене Василем Сухомлинським, залишається актуальним і нині. З нагоди ювілею видатного педагога в даній статті пропонується пригадати його головні постулати і поміркувати, наскільки ми дотримуємося їх у своєму житті.

 

5. Бондар Л. Диференційований підхід до організації навчальної діяльності молодших школярів у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського / Л. Бондар // Рідна школа. – 2015. – № 5–6. – С. 13–16.

  Питання диференціації навчання школярів має довгу історію розвитку, а сьогодні набуло особливої актуальності. Звернення до педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського дасть змогу переосмислити нагромаджений видатним педагогом досвід із сучасних позицій, виокремити найістотніші риси диференційованого підходу до організації навчальної діяльності молодших школярів.

6. Дічек Н. В. Сухомлинський і зарубіжна філософсько-психологічна думка ХХ ст.: збіжності морально-етичних поглядів на суспільство і людину в ньому / Н. Дічек // Рідна школа. – 2015. – № 5–6. – С. 3–8.

  У статті висвітлено ідеї В. Сухомлинського щодо шляхів формування в майбутніх громадян культури потреб, до яких педагог відносив виховання усвідомленого, прийнятого особистістю прагнення до домінування в її житті духовних потреб над матеріальними, різнобічну діяльність як спосіб самореалізації і задоволення її потреб та інтересів, альтруїстичне тлумачення свободи людини, любов до людей як джерело радості від служіння ближньому.

7. Мартинюк О. Красиві слова і красиве діло: урок літературного читання за творами Василя Сухомлинського, 3 клас / О. Мартинюк // Початкова школа. – 2017. – № 9. – С. 45–47.

  Урок літературного читання ознайомить учнів з біографією Василя Сухомлинського. Допоможе їм усвідомити основну думку твору, охарактеризувати дійових осіб, та дати оцінку їхнім вчинкам. Розвивати творчі здібності школярів, уміння складати логічні розповіді на морально-етичні теми. Виховувати любов до ближнього, бажання робити добрі справи.

8. Нагорна О. Формування екологічної свідомості молодших школярів на літературній спадщині В. О. Сухомлинського / О. Нагорна // Початкова школа. – 2016. – № 9. – С. 32–36.

  У статті висвітлено важливу проблему, що турбує людство – екологічну. Описано шлях формування екологічної свідомості та екологічної культури молодших школярів на літературній спадщині В. О. Сухомлинського.

9. Савченко О. Аксіологічні смисли літературної спадщини Василя Сухомлинського: філософія для дітей / О. Савченко // Рідна школа . – 2017. – № 9–10. – С. 44–48.

  У статті йдеться про ціннісний потенціал літературної спадщини Василя Сухомлинського. Обґрунтовано, що духовним осердям творів В. О. Сухомлинського є утвердження у почуттях, свідомості, вчинках дітей позачасових цінностей, які єднають педагогіку з філософією. Стверджується, що в умовах модернізації освіти варто переосмислювати твори педагогів-класиків, до яких належить Василь Сухомлинський.

 

10. Титаренко Л. Ідеї педагога-гуманіста в сучасній початкові школі / Л. Титаренко // Початкова школа. – 2015. – № 9. – С. 5–8.

  Загальноосвітня школа І ступеня "Мрія" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області – опорна в місті й області коли йдеться про трансформацію ідей В. О. Сухомлинського для забезпечення цілісного процесу навчання та виховання особистості в системі громадянської освіти засобами новітніх технологій. В статті популяризується досвід роботи шкільного колективу з цієї проблеми, викликати інтерес до творчості В. О. Сухомлинського, бажання використовувати ідеї видатного педагога-гуманіста у практичній діяльності.

11. Тоцька Т. Філософія для дітей та дорослих. За творами В. Сухомлинського / Т. Тоцька // Дошкільне виховання. – 2018. – № 8. – С. 20–23.

  В даній статті висвітлюються нинішні реалії, які вимагають від працівників освіти переосмислення багатьох канонів, починаючи зі світоглядних позицій, ставлення до життя, і створення нової філософії виховання дошкільнят. Джерела і наснагу для розв'язання цих складних завдань можна знайти у педагогічній спадщині В. Сухомлинського. Своїм досвідом ділиться керівник дитсадка, у якому вже багато років упроваджують ідеї видатного педагога.

12. Хайруліна В. Ідеї В. О. Сухомлинського належать світу / В. Хайруліна // Рідна школа. – 2015. – № 5–6. – С. 9–13.

  У статті висвітлюється перебування української делегації в КНР. Розглянуто основні напрями діяльності навчальних закладів Китаю щодо популяризації ідей В. О. Сухомлинського. Проаналізовано досягнення та інновації китайської педагогічної системи. Розкрито важливість співпраці між Україною і Китаєм для обміну досвідом та подальшого впровадження провідних ідей Василя Олександровича в навчальних закладах двох країн.

 

Підготувала:

  бібліотекар відділу абонемента
  Я. Д. Петруняк