БЕЗ ПРАВА НА ЗАБУТТЯ

(До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських  концтаборів)

Питання виживання в таборі не пов’язаний ні з розумом, ні з силою.
Може бути, з часткою везіння, тому що кращі загинули.
Арношт Люстіг

  Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів відзначають щорічно 11 квітня, згадуючи подію, яка відбулася цього дня в 1945 році, коли в’язні найбільшого концентраційного табору Бухенвальд, розташованого в шести милях від міста Ваймар у Тюринґії, почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців.
  Весною 1945 року в Європі завершилася Друга світова війна перемогою над гітлерівською Німеччиною, командування якої в агонії прийняло ще одне злочинне рішення – знищити в’язнів концтаборів. У березні того ж року німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору через загрозу потрапити до рук американських військових. 11 квітня, безпосередньо перед прибуттям американців, в’язні Бухенвальду підняли збройне повстання. Коли до концтабору ввійшли американські війська, повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті.
Саме 11 квітня – день входження американців на територію Бухенвальду – і був прийнятий як дата, коли відзначається Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів.
  Після переходу табору під юрисдикцію СРСР табір було долучено до системи концентраційних таборів НКВС, а 1948 – повністю інтегровано в систему ГУЛАГ.
  Пропонуємо ознайомитися з виданнями, які розкривають ті трагічні події в житті мільйонів людей.

  Бойн Джон. Хлопчик у смугастій піжамі : [роман] / Джон Бойн ; пер. з англ. Віктора Шовкуна. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. – 184 с.

  Одразу після виходу роману ірландського письменника Джона Бойна у світ, книжка була номінована на різні літературні премії. У 2007 та 2008 роках роман був бестселером в Іспанії. Окрім цього, він очолив список бестселерів New York Times.
  Події, описані в книзі, відбуваються протягом Другої світової війни. Сім’я 9-річного Бруно переїжджає зі свого комфортного житла в Берліні в загадкове місце Геть-Звідси. Там його батько буде працювати комендантом концтабору.
  Випадково Бруно знайомиться з єврейським хлопчиком Шмулем, маленьким в’язнем. Між ними зароджується справжня дружба, яку, однак, розділяє колючий дріт. До чого можуть призвести різні погляди на світ, дивна логіка дорослих, а також сила долі й божевілля випадку? Про це і навіть більше розповідає дивовижна книжка "Хлопчик у смугастій піжамі".
  Роман екранізували у 2008 році. Фільм отримав кілька престижних кінопремій.

   Данський О. Хочу жити! : образки з німецьких концентрац. таборів / О. Данський ; Укр. вид. спілка в Мюнхені. – Мюнхен : [б. в.], 1946. – 163 с. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3470/file.pdf.

  Автобіографічна книга Данила Чайковського (О. Данський – псевдонім), що стала першим в українській літературі свідченням про жахи німецького концтабору.
  Справжнім криком душі звучить не лише назва книги «Хочу жити», але й кожен її рядок. Її неможливо просто погортати чи перебігти очима – обов’язково спіткнешся через деталь, яка зачепить і не дозволить не перечитавши йти далі.
  Написана по "гарячих слідах" у 1945–1946 роках книга точно відтворює побут в’язнів концтабору, подає образи людей різних за характером та національністю, показує як в екстремальних умовах в людині проявляється чи то герой, чи то злочинець.

  Кініллі Томас. Список Шиндлера : роман / Томас Кініллі ; [пер. з англ. Ганни Яновської]. – 3-тє вид. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 427 c.

  В основу роману лягли спогади в’язня краківського гетто, приреченого на смерть і врятованого Шиндлером.
  Успішний бізнесмен Оскар Шиндлер відкриває в Кракові фабрику з виготовлення посуду. Для нього євреї з гетто і табору Плашув – просто дешева робоча сила. Однак зовсім скоро він відчуває безмежну повагу та співчуття до своїх робітників. Коли людей з Плашува починають перевозити до Аушвіца, Оскар за допомогою свого друга, Іцхака Штерна, складає список тих, кого він нібито бере на фабрику.
  За романом відзнятий фільм американського режисера Стівена Спілберга "Список Шиндлера".

   Прорив у безсмертя. Повстання у таборі Собібор / упоряд. Лариса Москаленко. – Київ: Дух і літера, 2016. – 152 с.

  Видання присвячено повстанню у Собіборі − єдиному в історії Другої світової війни успішному повстанню у таборі смерті. Вперше українською мовою під однією обкладинкою зібрано спогади організатора повстання Олександра Печерського, поему Марка Гейлікмана "Люка", що дала початок міжнародному проєкту пам’яті героїв цього повстання, й інтерв’ю його активного учасника, мешканця Києва Аркадія Вайспапіра.

   Марунчак М. Г. Українські політичні в’язні в нацистських концентраційних таборах / М. Г. Марунчак ; [вступ. слово М. Прокопова]. – Вінніпег : Світова ліга українських політичних в’язнів, 1996. – 364 с.

  Книжка Михайла Марунчака про українських політичних в’язнів у нацистських концентраційних таборах є цінним першоджерельним свідченням очевидця. У книзі розповідається про важке життя в концтаборах, дуже детально описаний побут в камерах, гігієна та харчування. Також висвітлені деякі відмінності різних концентраційних таборів.

  Ташлай Л. За колючей проволокой: "Шталаг-364" – лагерь смерти / Л. Б. Ташлай, Т. И. Даниленко. – Николаев: Издательство Ирины Гудым, 2011. – 144 с.

  Про війну написано багато. Авторам цієї книги не довелося нічого вигадувати, вони просто спробували узагальнити наявний архівний матеріал про жертви війни – в’язнів табору "Шталаг-364". Особливу цінність становлять спогади учасників тих подій – військовополонених табору на Темводі. Використано також фотодокументи і кадри кінохроніки про окупацію Миколаєва, які багато читачів побачать вперше.

  Книга розрахована на викладачів вишів, вчителів шкіл, студентів і широке коло читачів, які цікавляться історією нашої країни.

  Кертес І. Уривок з роману "Знедолені" : роман / І. Кертес ; пер. з угор. О. Ковач // Всесвіт. – 2006. – № 9/10. – С. 139–146.

  Роман оповідає про угорського єврея-підлітка, який потрапив спочатку в Освенцим, а потім у Бухенвальд. Роман має напівавтобіографічний характер.
  Імре Кертес є лауреатом Нобелівської премії за 2002 рік "за опис тендітного і крихкого досвіду боротьби індивіда проти варварського деспотизму історії" в романі "Знедолені".

   Кувалек Роберт. Табір смерті у Белжеці / Роберт Кувалек ; [пер. з пол. О. Колесник]. – Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2018. – 286 с.

  У книзі представлено історію одного з нацистських таборів смерті, в яких у 1942 році було проведено операцію "Райнхард" – убивство євреїв у Генерал-губернаторстві (до складу якого входили і сучасні західноукраїнські терени), та у повоєнні десятиліття забутого. Досліджено роботу табору, описано рішення, що призвели до створення цього та інших подібних осередків знищення. Дослідження ґрунтується на показаннях свідків – жителів Белжеця і навколишніх місцин, на поодиноких спогадах тих, хто вижив, та на документальних джерелах з архівів Польщі, Німеччини та США.

  Морріс Гізер. Татуювальник Аушвіцу : [роман] / Гізер Морріс ; пер. з англ. Ольга Захарченко. – Київ : #Книголав, 2018. – 236 c.

  Дебютний роман австралійської письменниці Гізер Морріс про силу кохання, віри й внутрішнього спротиву, завдяки яким можна пройти крізь найтяжчі випробування. Книжку написано на основі реальних подій. У 1942 році в концентраційному таборі Аушвіц зустріли одне одного Лалі Соколов та Гіта Фурман. У неї стерлося татуювання з порядковим номером, він мав набити новий. Це було кохання з першого погляду. Молодим людям судилося пережити страшні випробування, розлуку й омріяне возз’єднання, яке переросло у 56 років щасливого подружнього життя. Їхню історію кохання записала Гізер Морріс зі слів самого Лалі, з яким авторка випадково познайомилася 2003 року. Ця зустріч змінила долі обох. Відчуваючи до Гізер довіру, літній чоловік наважився розповісти їй найпотаємніші подробиці свого життя під час Голокосту. Спочатку Гізер написала історію Лалі у формі сценарію, який був високо поцінований на міжнародних конкурсах, а згодом перетворила його на свій дебютний роман "Татуювальник Аушвіцу".

   Пілецький В. Рапорт Вітольда / В. Пілецький ; пер. з пол. Н. Сидяченко. – Київ: Ярославів Вал, 2018. – 240 с.

  Ця книга щось значно більше, ніж звичайна літературна подія. Це книга-доля. Книга-урок. Книга-політика.
  Книжка "Рапорт Вітольда" – оповідь від першої особи ротмістра Вітольда Пілецького, який добровільно пішов у концентраційний табір Аушвіц, щоб зібрати інформацію та організувати там польський рух опору. Завдання він успішно виконав, з табору втік. Протягом 947 днів перебування там надіслав 23 доповіді про жахливі події і долі в’язнів командуванню Союзу Збройної Боротьби у Варшаву. Потім знову став бранцем Офлагу, концтабору в Мурнау, який визволили американці. З патріотичних переконань від порятунку еміграцією відмовився. У 1948 році польська комуністична влада заарештувала Вітольда Пілецького, звинуватила у шпигунстві й розстріляла.

  Келлі Марта Холл. Бузкові дівчата : роман / Марта Холл Келлі ; [пер. з англ. В. Горбатька]. – Київ : Нора-Друк, 2017. – 543 с.

  Гнів – це почуття, яке викликають події та долі, описані в цьому романі про Другу світову війну. Тим більше, що йдеться про найстрашніші, найганебніші її сторінки: медичні експерименти нацистів над людьми, особливо боляче від того, що при цьому одні жінки катували інших. Але траплялось і так, що жінки боролися за те, щоб військові злочинці отримували заслужене покарання, а жертви – не були забутими. Кароліна Феррідей, нью-йоркська аристократка, взялась "витягти із забуття" історії полонянок табору "Равенсбрюк", серед яких була смілива Кася Кужмерик. Герта Оберхойзен, лікарка-нацистка, згідно з вироком Нюрнберзького суду повинна була відсидіти у в’язниці 20 років. Проте, завдяки знайомствам, вона вийшла на волю через 5 років і навіть продовжила медичну практику. Завдяки Касі та Кароліні її жертвам вдалося домогтися правосуддя.

  Леві Прімо. Чи це людина [роман] / Прімо Леві ; пер. з італ. Мар’яни Прокопович. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 262 с.

  Мудрість гефтлінга, в’язня концтабору – не намагатись зрозуміти, не уявляти майбутнього, не ставити запитань, затямити, що "завтра вранці" на табірному жаргоні означає "ніколи". Цю мудрість Прімо Леві судилося засвоїти, коли йому було двадцять чотири і його, молодого хіміка, депортували до концтабору в Аушвіці.

  "Чи це людина" – проникливе і щемке свідчення злочинів проти людства, живий голос Голокосту, автобіографічний твір про болючий досвід виживання приреченого на знищення, про глибинну самотність, про пошуки і віднаходження людської душі навіть у пекельних колах табору смерті.