ЧЕРНІГІВСЬКИМИ ШЛЯХАМИ КОБЗАРЯ

ЧЕРНІГІВСЬКИМИ ШЛЯХАМИ КОБЗАРЯ

22.05.2020
127

ЧЕРНІГІВСЬКИМИ ШЛЯХАМИ КОБЗАРЯ

  122 травня – пам’ятний день в історії України. Цього дня 1861 року відбулося перепоховання Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861) на Чернечій горі поблизу Канева. Любов’ю та пошаною оточене ім’я Тараса Григоровича Шевченка на Чернігівщині, де він провів багато часу, перебуваючи в Україні. На Чернігівщині Т. Г. Шевченко був не один раз. Тут він створив ряд своїх безсмертних творів, а також безліч малюнків та картин. Мальовничий і колоритний наш Поліський край знайшов своє відображення у поетичних творах і повістях Т. Г. Шевченка, великому листуванні та щоденнику, відомому під назвою "Журнал".
  Уперше Тарас Григорович Шевченко побував на Чернігівщині ще 1829 року, коли у складі прислуги супроводжував свого пана П. В. Енгельгардта з с. Вільшанки через Київ до м. Вільно. Тоді малий козачок Тарас проїжджав Сираї, Козелець, Лемеші, Кіпті, Чемер, Красилівку, Красне, Іванівку, Количівку, Чернігів.
  Удруге Т. Г. Шевченко був на Чернігівщині під час подорожі в Україну 1843 року. На початку 1843-го в листі в Качанівку (тепер Ічнянський район на Чернігівщині) до Г. С. Тарновського, з яким познайомився у Петербурзі, Тарас Григорович сповіщає, що хоче виїхати "на Україну до солов’я", і 13 травня їде разом із Є. Гребінкою Білоруським трактом через Чернігівщину. У цю подорож Т. Г. Шевченко близько ознайомився з найвизначнішими місцями Чернігівщини, бо проїхав через неї більше сотні кілометрів до Качанівки. Крім Качанівки Тарас Шевченко бував тоді в Ічні, Парафіївці, Власівці, Петрушівці, Тростянці. А за десять днів Тараса Григоровича радо зустрічали у Віктора Забіли на хуторі Кукуріківщина під Борзною. На цей час припадає відвідання Т. Г. Шевченком і Батурина, де Тарас Григорович змальовував руїни палацу Розумовського. Про події в Батурині поет розповідає у поемі-містерії "Великий льох" устами другої душі, а про саме місто Батурин, яке було столицею Мазепи і 1708 року зруйноване царськими військами, розповідається в російській повісті "Близнецы".
  У Чернігові Тарас Григорович перебував у лютому-березні 1846-го. Він мав завдання Археографічної комісії описати історичні та архітектурні пам’ятки Чернігівщини. В "Археологічних нотатках" Т. Г. Шевченко докладно описав Дитинець, Чорну могилу, Спаський, Борисоглібський та Успенський собори, Троїцько-Іллінський монастир, П’ятницьку церкву, колишній будинок Павла Полуботка. У Чернігові Тарас Шевченко намалював портрет свого супутника, приятеля, письменника Олександра Степановича Афанасьєва-Чужбинського і записав до його альбому вірш "Не женися на багатій". Разом вони побували на балу у дворянському зібранні. Проживали приятелі у славнозвісному готелі "Царград".
  Т. Г. Шевченко часто їздив у Седнів до Лизогубів, з якими познайомився в Чернігові. Тут Тарас Григорович зробив малюнки "В Седневі", "Коло Седнева", "Чумаки серед могил", намалював портрети Іллі Лизогуба та Андрія Лизогуба. Навесні 1847 року Шевченко знову приїхав до Седнева. У місцевому парку Т. Г. Шевченко любив відпочивати під липою, яка до нашого часу не збереглася, але дала молодий життєдайний паросток.
  У лютому 1846-го за дорученням Київської тимчасової комісії для розгляду давніх актів Тарас Григорович відвідав Ніжин разом із Олександром Афанасьєвим-Чужбинським. Зупинялися в готелі "Не минай". Оглянули архітектурні пам’ятки міста. Згадки про Ніжин є у повістях Т. Г. Шевченка "Княгиня", "Музыкант", "Капитанша", "Близнецы".
Тричі Т. Г. Шевченко побував у Прилуках. Востаннє Тарас Григорович відвідав їх 1859 року. Згадки про Прилуки є у повістях "Музыкант" і "Наймичка".
  У січні 1847-го Тарас Григорович приїхав у Борзну до свого приятеля, поета Віктора Забіли. Шевченка радо приймали в Городні, у Линовицькій садибі Якова де Бальмена на Прилуччині, в с. Бігачі Менського району, де володарювали поміщики Кейкуатови.
  Восени 1860 року Поет тяжко захворів. Лікарі знайшли у нього органічний розлад печінки і серця, водянку. Вранці 10 березня 1861 року Тарас Григорович Шевченко помер.
  Над домовиною в Академії мистецтв були проголошені промови українською, російською та польською мовами. Поховали Кобзаря на Смоленському кладовищі у Петербурзі. Українська громада, повернувшись додому, чітко усвідомила, що необхідно перевезти прах Великого Кобзаря в Україну. Адже у своєму «Заповіті» Тарас Григорович Шевченко просив поховати його "серед степу широкого, на Вкраїні милій", десь на дніпрянських кручах. Місцем поховання було обрано Чернечу гору поблизу Канева. Клопотання українців задовольнили.
  10 травня (за новим стилем) 1861 року труну з тілом Шевченка поїздом повезли до Москви. Звідти кіньми – в Україну, через Чернігівщину. Скорботний шлях пролягав через Атюшу – Батурин – Доч – Шаповалівку – Борзну – Оленівку – Комарівку – Ніжин – Володькову Дівицю – Носівку – Козари – Козелець – Сираї – Київ. На всьому шляху траурний кортеж зустрічали і проводжали тисячі людей. Домовину Кобзаря супроводжував Віктор Забіла, відомий український поет і поштовий чиновник із Борзни, прототип Віктора Олександровича з повісті Шевченка "Капитанша". У Борзні на ніч труну було поставлено на цвинтарі Різдвяної церкви. У с. Оленівці Борзнянського повіту, була панахида, яку відправляли два священники обох оленівських церков. Труну супроводжували художник Г. М. Честахівський та О. М. Лазаревський. Стародавній Ніжин урочисто зустрічав домовину Кобзаря. Біля застави на Московській вулиці зібралися інтелігенція, ремісники з розгорнутими корогвами та цеховими знаками, студенти ліцею, гімназисти. Колісницю з домовиною привезли до Спасо-Преображенської церкви, де поета відспівали. Так крок за кроком траурна процесія наближалася до місця призначення. 22 травня 1861 року на Чернечій горі в Каневі відбулося урочисте поховання Поета. Насипали високу могилу.
  Чернігівщина пам’ятає Великого Кобзаря. Чернігівщина – край, де Тарас Шевченко проводив багато часу, відвідуючи близьких друзів і однодумців, надихаючись на написання поетичних та малярських творів. Іменем Кобзаря названі населені пункти Чернігівської області, вулиці і площі, навчальні заклади, театр у Чернігові, споруджені і пам’ятники Поетові.

Публікації про останню дорогу через Чернігівщину Т. Г. Шевченка:
1. Астаф’єв О. Тут прощалися з Шевченком / Олександр Астаф’єв, Григорій Неділько // Літ. Україна. – 1992. – 5 берез.
  Панахида у Ніжинському Спасо-Преображенському соборі.
2. Глущенко В. Прах Шевченка: відспівували в Козельці, ночував у Гарбузині / В. Глущенко // Новини Придесення (Козелець). – 2009. – 16 трав. – С. 5.
3. Поховання Тараса Шевченка в малюнках Григорія Честахівського, які повернулися в Україну // Новини з Академії (США). – 2007. – № 31. – С. 18–19.
  Шлях жалобного кортежу пролягав і через Чернігівщину. Док. з архіву Т. Г. Шевченка повернуто в Україну Українською Вільною Академією Наук (США).
4. Соловей О. Останні дні, остання дорога / О. Соловей // Укр. мова та літ. (Київ). – 2001. – 18 трав. – С. 1–3.
  Перепоховання Поета. Жалобний шлях через Чернігівщину.
5. Студьонова Л. Як Чернігівщина проводжала в останню путь Великого Кобзаря : 22 травня – День перепоховання Т. Г. Шевченка / Людмила Студьонова // Гарт (Чернігів). – 2005. – 19 трав. – С. 2.
6. Чалий М. К. Похорон Т. Г. Шевченка на Україні / Михайло Чалий // Спогади про Тараса Шевченка. – Київ, 1982. – С. 386–391.
7. Честахівський Г. М. Епізод на могилі Тараса Шевченка / Григорій Честахівський // Спогади про Тараса Шевченка. – Київ, 1982. – С. 392–397.

 

2  

  Качанівка. Альбом автографів / Черніг. історич. музей ім. В. В. Тарновського ; [авт.-упоряд. С. Половнікова]. – Київ : Темпора, 2010. – 326 с. : іл. – Укр., рос., англ. мовами.

  В альбомі родини Тарновських – власників маєтку Качанівка на Ічнянщині – зібрано автографи гостей, у тому числі видатних людей того часу, серед яких був і Т. Г. Шевченко.

 3

  Кониський О. Я. Тарас Шевченко-Грушівський: хроніка його життя / Олександр Кониський ; упоряд., підгот., тексти, передм., приміт., покажч. В. Л. Смілянська. – Київ : Дніпро, 1991. – 702 с.

  О. Я. Кониський (1836–1900) – відомий український письменник, історик, публіцист, перший біограф Шевченка, уродженець с. Переходівки Ніжинського району. Книга містить багатий фактичний матеріал про перебування Т. Г. Шевченка на Чернігівщині.

 4

  Мельниченко В. Ю. "На славу нашої преславної України": Тарас Шевченко і Осип Бодянський / В. Ю. Мельниченко. – Москва : ОЛМА Медиа Групп, 2008. – 555 с., [16] с. : ілюстр.

  Володимир Юхимович Мельниченко – доктор історичних наук, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки України, член Національної спілки письменників України і Спілки письменників Росії, автор 40 книг з історичної, політичної і мистецтвознавчої проблематики. До уваги читача перша в українській та світовій історіографії книга про дружбу і московські зустрічі Тараса Шевченка та Осипа Бодянського.
  Осип Максимович Бодянський (1808–1877) – український філолог-славіст, історик, фольклорист, перекладач, видавець, письменник. Народився у Варві.

 5

  Реп’ях С. Тарасові сліди (Т. Г. Шевченко на Чернігівщині). Марево (Т. Г. Шевченко і жінки) / С. Реп’ях. – Чернігів : Ред.-видавн. відділ обл. упр. по пресі, 1993. – 131, [1] с.

  Історико-літературознавче дослідження чернігівського поета і журналіста Станіслава Реп’яха присвячене перебуванню Тараса Шевченка на Чернігівщині в 1840–1850-х рр., дружнім стосункам Поета з відомими діячами історії та культури Сіверського краю, а також жінкам, які залишили свій слід у його житті і творчості.

 6

  Ротач П. П. Полтавська Шевченкіана: спроба обласної (крайової) Шевченківської енциклопедії: у 2-х кн. Кн. 1. А–К / Петро Ротач. – Полтава : Дивосвіт, 2005. – 420 с. : іл.
  Кн. 2. Л–Я. – Полтава: Дивосвіт, 2009. – 517 с. : іл.

  У виданні, зокрема, містяться відомості про уродженців Чернігівщини, які зустрічалися з Т. Г. Шевченком, а також про митців, у творчості яких присутня Шевченківська тематика.

 7

  Студьонова Л. "Треба одружитись, хоча б на чортовій сестрі" / Людмила Студьонова // Студьонова Л. Чернігівки в житті славетних. – Чернігів, 1996. – С. 8–13.

  Нарис про Ликеру Полусмак (1841–04.02.1917) – дівчину-кріпачку, уродженку с. Липів Ріг (нинішнього Ніжинського району), з якою Тарас Шевченко намагався створити сім’ю. Та не судилося… Поет присвятив дівчині вірші, намалював її портрет.

 8

  Чернігівська Шевченкіана : [поезія, проза, публіцистика] / [упоряд. : В. Солонікова та ін. ; редкол. : Д. Іванов та ін. ; фотограф М. Тищенко]. – Чернігів : Десна, 2015. – 438, [40] с. : іл.

   В унікальному виданні найповніше зібрано поетичні, прозові та публіцистичні твори чернігівських літераторів про життя і творчість Кобзаря, починаючи з ХІХ століття й до наших днів. Упорядники вмістили 63 поезії, 18 оповідань та 42 публіцистичні твори ста двох письменників, життя або професійна діяльність яких так чи інакше пов’язані з Чернігівщиною: від сучасників і товаришів Тараса Шевченка до митців наших днів. Крім того видання містить ілюстрації понад 30 художників, малюнки самого Кобзаря, створені ним на Придесенні. Видання книги "Чернігівська Шевченкіана" на відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка ініціювала Чернігівська обласна організація Національної спілки письменників України. Цей проєкт було здійснено спільно з Чернігівською обласною універсальною науковою бібліотекою імені В. Г. Короленка в рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційно-видавничої сфери Чернігівщини на 2012–2015 рр.

 9

  Чернігівські шляхи Тараса : (реком. бібліогр. покажч.) / Черніг. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; уклад. Л. В. Студьонова ; ред. І. Я. Каганова. – Чернігів : [б. в.], 2014. – 84 с.

  Рекомендаційний бібліографічний покажчик "Чернігівські шляхи Тараса" складено до 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря. До посібника вміщено книги, статті зі збірників, журналів та газет, які побачили світ протягом 1991–2013 рр. Посібник супроводжується допоміжним довідковим апаратом, що складається з алфавітного покажчика авторів, назв книг і статей, іменного та географічного покажчиків, списку скорочень назв періодичних видань. Покажчик "Чернігівські шляхи Тараса" розрахований на вчителів української літератури, студентів, літераторів, журналістів, бібліотечних і музейних працівників, краєзнавців та всіх, хто цікавиться життям і творчістю Тараса Григоровича Шевченка.

 10

  Чернігівщина в біографії і творчості Т. Г. Шевченка : метод. посіб. для вчителів шк. обл. / Черніг. обл. від. нар. освіти ; обл. ін-т удосконалення кваліфікації вчителів ; уклад. : О. Д. Замошник, Г. Г. Зубко, Л. Є. Прокопенко. – Чернігів : [Обл. друк. ім. Кірова], 1961. – 70 с.

  Незважаючи на поважний рік видання, методичний посібник "Чернігівщина в біографії і творчості Т. Г. Шевченка" не втратив своєї актуальності. Він допомагає вчителям ознайомлювати учнів зі зв’язками основоположника нової української літератури, геніального поета, художника й мислителя Тараса Григоровича Шевченка з Сіверським краєм. Жителі кожного міста ы села Чернігівщини, де бував Шевченко, свято бережуть пам’ять про все, що пов’язане з його іменем. Перебування поета в тій чи іншій місцевості з успіхом може бути використане на уроках літератури, географії, історії, у позакласній роботі, у бесідах з учнями й населенням на найрізноманітніші теми як потрібний і цікавий матеріал. У тому випадку, коли вчитель насичує свою бесіду місцевим матеріалом, його розповідь стає жвавішою, підвищується увага слухачів, у них виховуються почуття любові до рідного краю, свого міста, села, гордість за близьких їм людей, що зміцнює патріотичні почуття.

 11

  Шевченкіана Василя Леоненка / Черніг. обл. універс. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка ; [упоряд. Л. В. Феофілова ; відп. за вип. Л. М. Поліщук]. – Вид. 2-ге., допов. – Чернігів : [б. в.], 2014. – 28 с. : ілюстр.

  В. Ф. Леоненко (1948) – художник-графік, майстер ліногравюри, член Національної Спілки художників України – особистість у мистецтві яскрава і багатопланова. Учасник понад 400 виставок екслібриса у країнах Європи, Азії, Америки, лауреат 38-ми престижних міжнародних конкурсів та виставок. З 1974 року живе в Чернігові. Саме в цьому древньому місті зросла і зміцніла його майстерність, розкрився всіма гранями талант художника-графіка.
  До видання включено коротку біографічну довідку чернігівського художника-графіка В. Ф. Леоненка, репродукції 21 екслібриса серії "Шевченкіана" (1980–2013 рр.), анотований бібліографічний список видань та публікацій.

 12

  Шляхами Тараса Шевченка. Чернігівщина : [путівник] / [редкол., авт. тексту: С. Л. Лаєвський та ін.]. – Київ : Богдана, 2012. – 273, [2] с. : іл.

  Унікальний путівник "Шляхами Тараса Шевченка. Чернігівщина" – це наукове видання. Він має традиційний іменний покажчик – спогади самого Кобзаря та його друзів і як путівник – поради для подорожувальників, які захочуть ознайомитися з місцями перебування Шевченка на Чернігівщині. Видання було зініційоване науковцями Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського і втілене ними у співпраці з київським видавництвом "Богдана". Книга вийшла в рамках підготовки до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка державним коштом за програмою "Українська книга 2012 року".

  Підготувала Ірина Каганова, завідувачка відділу краєзнавства
Повернутись
Поділитись: