|
Говда О. Й. Кінь Перуна (Правдива історія Захара Беркута) [Текст] / Олег Говда. – Харків : Фоліо, 2019. – 316, [1] c.
Дія роману "Кінь Перуна" відбувається 1241 року, під час нападу монголів Батия-хана на Русь і зокрема – на Галич. Але це не переказ відомих подій: автор не обмежується історичними особами, а виводить на сцену фантастичних персонажів – вовкулаків, домовика, відьму, давніх богів. Нежить і нечисть з давніх-давен живуть поруч з людьми й допомагають або шкодять їм. Ну а боги, як їм і належить, змагаються за володіння світом та людськими душами. Не цураючись нічого. А ще фабула роману оригінально переплітається з повістю Івана Франка "Захар Беркут", бо один із персонажів твору – не хто інший, як Захар. Молодий парубок, що подався по науку у скит, але зустрів у дорозі богиню Морену і… став її учнем.
|
|
Денисенко О. В. Тарас. Повернення [Текст] : роман / Олександр Денисенко. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 221, [1] с.
Це історія про найтяжчі миті життя генія українського народу, що дає відповідь на важливе запитання: ким насправді був найвеличніший поет України – кам'яним символом чи все ж таки людиною з плоті і крові, яка шукає співчуття, підтримки, дружби, розуміння, кохання? Відірваний від рідної землі, приречений на тяжку солдатську службу в Новопетровській фортеці в колонізованих Російською імперією землях Казахстану. . Сім років поневірянь та мук, коли не можна було вільно творити, а доводилося немовби красти миті натхнення, ховаючись від наглядачів, ховаючись від самого себе… А потім звільнення. Здавалося б, найстрашніше вже позаду. Однак це звільнення стало лише частиною хитрої політичної схеми, в центрі якої опинився Шевченко. Чи міг він знати, якою ціною його буде звільнено з тієї каторги? І навіщо російський цар вертає йому вдавану свободу?
|
|
Карюк С. Нечиста кров [Текст] : [роман] / Сергій Карюк. – Київ : Гамазин, 2016. – 141, [2] с.
XVIII століття. Таємничі смерті неподалік Острога жахають усю округу. Люди вірять, що на південну Волинь прийшла зловісна пошесть, до якої доклав рук сам диявол, тож оголошують кривавий хрестовий похід проти нечисті. У вирі подій опиняється жебрак Голота, що мандрує на схід. Аби вижити у страхітливій круговерті, злидар мусить розплутати клубок із загадок та містичних жахів. Однак він і не підозрює, наскільки далеко це його заведе.
|
|
Кононович Л. Г. Чигиринський сотник [Текст] : роман / Леонід Кононович. – Харків : Фабула, 2016. – 524, [1] с.
Леоніда Кононовича звикли вважати основоположником кримінального жанру в українській літературі, але його новий роман "Чигиринський сотник" – щось зовсім інше. Це гостросюжетна оповідь про маленького козака, що немов зринув із надр стародавньої легенди, безтурботного мандрівника в нетрях язичницької демонології, і в той самий час – теперішній лицарський роман, "козацьке фентезі", де національна традиція перегукується із чужоземними містичними практиками, а чудове багатство мови сполучається з бойовою динамікою історичної саги. Це по-справжньому екстремальне читання, несподіваний і гострий погляд на наше минуле й "український мир".
|
|
Литовченко Т. Книга пожежі, 1914–1922 [Текст] : від війни до війни / Тимур і Олена Литовченки. – Харків : Фоліо, 2018. – 250, [2] с.
"Історію України неможливо читати без брому", – стверджував відомий український політик, державний діяч і літератор першої половини ХХ століття Володимир Винниченко. Сказане (а також зроблене, зокрема, самим автором цих слів) повною мірою можна застосувати до періоду Першої Української Республіки. Життя окремих людей – лише маленькі епізоди у глобальній історії, а в людських долях залишають незгладимий слід і Перша світова війна, і наступні революції...
|
|
Малик В. (тетралогія). Т. 1 : Посол Урус-Шайтана (Кн. 1); Фірман султана (Кн. 2) В . К. Малик. – К: Вид. група КМ-БУКС, 2017. – 576 с.
У тетралогії В. Малика (справжнє прізвище Сиченко) "Таємний посол" розповідається про боротьбу українського народу за свободу і незалежність у другій половині ХVІІ століття. До першого тому ввійшли романи "Посол Урус-Шайтана" і "Фірман султана". Молодий козак Арсен Звенигора, виконуючи за дорученням кошового отамана Івана Сірка секретну місію в Болгарії, потрапляє у полон. Разом зі своїми друзями Арсен тікає з рабства. До їхніх рук випадково потрапляє фірман султана. Арсен намагається якнайшвидше дістатися додому, щоб попередити про небезпеку, яка чигає на його рідну Україну. На шляху до України Арсенові допомагають вправне володіння зброєю та винахідливість.
|
|
Нечуй-Левицький І. С. Гетьман Іван Виговський [Текст] : роман / І. С. Нечуй-Левицький. – Київ : Центр учбової літератури, 2017. – 263 с.
Історико-біографічний роман класика української літератури І. Нечуя-Левицького "Гетьман Іван Виговський" за радянських часів старанно замовчувався. Цей твір одночасно виконує дві функції: з одного боку він – посібник для вивчення історії України, що має просвітительський характер, а з другого – засобами художнього письма відтворює реальні постаті нашого минулого.
|
|
Островський О. Твори [Текст] : іст. повісті, оповідання, драми : у 3 кн. Кн. 2. Руйнування Батурина / Олелько Островський ; [авт. передм. В. Яременко]. – Київ : Персонал, 2009. – 262, [1] с.
До другої книги історичної белетристики Олелька Островського (1880–1919) ввійшли оповідання і повість про події 1708–1709 та 1775 років, пов'язані з намаганням гетьмана І. Мазепи звільнити Україну від московської кормиги. Читачеві варто ознайомитися з цим твором для осмислення національної історії і таких її творців, як Іван Мазепа, Пилип Орлик, Дмитро Чечель, Кость Гордієнко й багато інших героїв України. Книга призначена для широкого загалу.
|
|
Соколовський О. О. Богун [Текст] : [роман] / Олександр Соколовський. – Тернопіль : Богдан, 2019. – 486, [2] с.
Історичний роман О. Соколовського "Богун" уперше був надрукований 1931 року в підсовєтській Україні, у видавництві "ЛІМ". Відомо, що на вимогу видавництва автор мусив переробляти свій твір кілька разів. Це безсумнівний доказ того, що ідейна концепція роману ніяк не вкладалася в рамки прописаного окупантом світогляду. Та навіть такі поступки не врятували автора – 1937 року Соколовському висунули звинувачення в тому, що нібито 1932 року він увійшов до складу антирадянської есерівської організації, а 1936-го був перевербований в антирадянську українську націоналістичну організацію та очолив терористичну групу, яка ставила за мету насильницьке повалення радянської влади в Україні. Соколовського засудили до страти виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР 22 серпня 1938 року й того ж дня розстріляли… "Богун" — історичний роман з часів Хмельниччини. Головну увагу письменник звертає на уславленого полковника Івана Богуна, його дії, військові операції та особисте життя.
|
|
Чемерис В. Л. Анна Київська [Текст] : роман / Валентин Чемерис. – Харків : Фоліо, 2016. – 218, [2] с.
Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис (нар. 1936 р.) – відомий український письменник, автор історичних і фантастичних романів, які вже стали культовими, лауреат багатьох літературних премій. У видавництві "Фоліо" вийшли друком його твори "Смерть Атея", "Фортеця на Борисфені", "Ольвія", "Генерали Імперії", "Ордер на любов", "Ярославна", "Ваші пальці пахнуть ладаном", "Марина – цариця московська", "Сини змієногої богині", "Рогнеда". Новий роман Володимира Чемериса присвячений доньці Ярослава Мудрого – красуні Анні, першій королеві Франції. Анна не тільки подарувала Генріху І спадкоємця корони – Філіппа, а й значною мірою змінила хід французької історії. Смілива, розумна та освічена королева поступово стає співправителькою Генріха. Її підписи стоять поруч з підписами короля на важливих державних указах. Владна і мудра, Анна розуміла свою роль в управлінні країною. Франція стала її державою, а французи назавжди запам'ятали її як королеву Франції – Анну Київську. Але чи була щасливою ця жінка і де вона закінчила свій земний шлях – про це не знає ніхто...
|
|
Шкляр В. Троща [Текст] : роман / Василь Шкляр. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 412, [1] с.
"Троща" – роман про УПА, про перемогу людини над обставинами і над собою. Сам автор каже, що книга написана, аби показати світові, що українці не змирилися з режимом, і продовжують боротьбу, як і раніше. Для головного героя, вояка УПА, війна вже минула, проте боротьба не забулася. Та раптом він бачить на цвинтарі недавню могилу свого бойового товариша, і спогади наринають з новою силою. "Свої" і "чужі", дружба та розбрат, кохання і зрада, помилування й помста, свобода і неволя… Перед його очима знов розгортаються бої та тривають допити, постають обличчя різних людей, але ніяк не з'являється личина зрадника…
|
|
Юрченко В. Пекло на землі [Текст] : роман / Віталій Юрченко ; [авт. післямови Ю. Винничук]. – Харків : Фоліо, 2018. – 489, [2] c.
Колись це ім'я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє ім'я Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився 1899 року в селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства "Просвіта", брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову й літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 року Юрія заарештували. Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас–Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–1932 рр. видав спогади "Із записок засланця" у трьох частинах: "Шляхами на Соловки", "Пекло на землі", "В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль". Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах. Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв'язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року Юрія застрелили якісь озброєні люди. Донині достеменно невідомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко – польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв'язки з німцями, чи більшовицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
|
|
Підготувала Наталія Лаврентьєва, бібліотекар відділу абонемента
|