22 вересня в Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці імені В.Г. Короленка проведено круглий стіл до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру.
  У заході взяли участь учні Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді Чернігівської обласної ради та студенти Чернігівського інституту імені Героїв Крут Міжрегіональної академії управління персоналом.
  Київський Бабин Яр – світовий символ Голокосту в Україні, один із найбільш масштабних злочинів знищення єврейського населення нацистами під час Другої світової війни. Лише за два осінні дні – 29 і 30 вересня 1941-го – карателі розстріляли понад 33 тисячі євреїв: жінок і дітей, чоловіків і людей похилого віку. А в наступні два роки Бабин Яр у Києві став місцем регулярних розстрілів, останні жертви були страчені 5 листопада 1943-го. Точна кількість жертв невідома й до сьогодні. Фахівці сходяться на тому, що в часи нацистської окупації у Бабиному Яру знищено понад 100 тисяч осіб.
  Як зазначив Сергій Горобець, співробітник Українського інституту національної пам'яті, кандидат історичних наук: "Більше половини жертв Бабиного Яру становлять євреї Києва та київських околиць. Однак за часів нацистської окупації там знищували також українських патріотів (відомо про розстріл 621-го члена ОУН), ромів, військовополонених, підпільників – тобто всіх, неугодних окупаційному режиму в Києві. Власне, Бабин Яр – це більш глибока трагедія. Адже там були поховання і жертв Голодомору 1932-1933 років, і репресій НКВС в 1930-ті роки".
  Він також зауважив: "За роки Бабин Яр перетворився на територію різних пам'ятей, які представлені поза спільним контекстом чи навіть конфліктують між собою. Саме тому, щоб змінити ситуацію, незадовго до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру, які вшановуватимуть наприкінці вересня цього року, Благодійний фонд "Українсько-Єврейська зустріч" (Канада) оголосив Міжнародний архітектурний конкурс ідей комплексної організації та благоустрою історико-меморіальної зони "Бабин Яр – Дорогожицький некрополь". Ініціативу підтримав Український інститут національної пам'яті. 23 вересня у столиці відкриється виставка проектів-переможців".
  Семен Бельман, віце-президент Єврейської ради України, голова правління Чернігівського обласного об'єднання єврейських громад та організацій наголосив, що свої Бабині Яри були по всій Україні: "До 1941 року єврейська громада Чернігова налічувала 33 тисячі осіб. Сюди німці прийшли через два місяці після початку війни. Якась частина євреїв ще змогла виїхати. Хоча спеціально нікого не вивозили – хіба що партійців, радянських функціонерів або учнів профтехучилищ. Тож жертвами нацистів стали 9 тисяч чоловік. Були врятовані лише кілька десятків людей по всій області. Нацисти вбили дуже багато людей. Але тільки євреїв і ромів вони вбивали за національною ознакою. Тому збереження пам'яті про цю жахливу трагедію має убезпечити нас від того, аби подібне не повторилося з будь-яким іншим народом".
  Виставку книжкових і періодичних видань "Трагедія Бабиного Яру" учасникам заходу представила Наталія Утиро, бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка.
  Організатори круглого столу: Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.Г. Короленка за сприяння Департаменту культури і туризму, національностей та релігій та Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації.

Сергій Бутко, Український інститут національної пам'яті.