22.11.2017
1198

  Щороку у четверту суботу листопада відзначається День памʼяті жертв голодоморів. Напередодні цієї дати, 22 листопада, у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка працівники відділу документів із гуманітарних наук організували круглий стіл на тему "Голодомор 1932-1933 років – наша печаль і скорбота".
  Метою заходу, як зазначила Н. Утиро, головний бібліотекар відділу документів із гуманітарних наук, є національно-патріотичне виховання молоді, вивчення історичного, побутового, соціального досвіду українського народу.
  Важко осмислити явище Голодомору 1932-1933 років, коли в мирний час, лише за 17 місяців (із квітня 1932-го до листопада 1933-го року), держава знищила мільйони своїх громадян, відібравши в людей останню крихту хліба, прирекла їх на голодну смерть. Навесні 1933-го року від голоду щохвилини помирало 17 українців. За різними даними загинуло від 4 до 10 млн осіб. У 2006 році Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом Українського народу.
  У роботі круглого столу взяли участь науковці та студенти вищих навчальних закладів нашого міста, які підготували інформацію про жахливі події того часу.
  Захід розпочався з перегляду фільму "Голодомор 1932-1933 років".
  Т. П. Демченко, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Чернігівського національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка у доповіді "Як у радянській Україні зберігалася папʼять про Голодомор 1932-1933 років" розповіла, що носіями національної памʼяті були звичайні сільські люди, які пережили голод і бачили голодну смерть. Підсумовуючи, історик наголосила, що історія має властивість нагадувати про себе, тому треба памʼятати її уроки.
  Представник Українського інституту національної памʼяті в Чернігівській області С. В. Бутко виступив з промовою "Утворення Чернігівської області як складова підготовки Голодомору-геноциду 1932-1933 років" і зазначив, що вбивство голодом ретельно планувалося, плани хлібозаготівлі ставилися такі, які виконати було неможливо. Насильницька колективізація позбавила економічно незалежних селян власності та землі, змусила вступати у колгоспи, працювати за трудодні, іншими словами, відбувалося комуністичне закріпачення селянства. Проводилися репресії; боротьба проти Церкви й релігії; у владу відбиралися представники з найгіршими людськими якостями задля реалізації комуністичної політики. Збільшення тиску на селян сприяло активізації селянського руху опору. Москва була насторожена й обурена, що за даними ОДПУ у серпні–листопаді 1932 р. на Чернігівщині у 42 селах і 20-ти районах (всього 36) 73 комуністи і комсомольці виступили проти комуністичної політики хлібозаготівель.
  С. М. Горобець, співробітник Українського інституту національної памʼяті у Чернігівській області, кандидат історичних наук узяв участь у круглому столі з доповіддю "Гріх залити горілкою: деякі особливості поведінки управлінського апарату в роки Голодомору 1932-1933 років". На підставі протоколів загальних зборів надав інформацію про антиморальну поведінку керівництва сільської ради в різних селах області, про поширення пияцтва та "моральне розкладання".
  Про "Торгсин" (Спеціальна контора для торгівлі з іноземцями на території СРСР, створена в 1930 році), який мав не допустити вивозу інвалюти іноземцями, що відвідували Радянський Союз, розповів М. В. Горох, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського.
  Участь у заході взяли й студенти. Так, С. Колiнько та П. Лєбєдєв, курсанти I курсу юридичного факультету Академії пенітенціарної служби поділилися спогадами рідних про голодомор. А. М. Кривченко, студентка ІІІ курсу Чернігівського інституту імені Героїв Крут ПрАТ "ВНЗ" МАУП" проінформувала, що Чернігівщина посідала останнє місце з хлібозаготівлі в Україні – на грудень 1932 року тут було виконано 64,4% річного плану. За архівними матеріалами встановлено, що в селах Прилуцького району голодувало 4127 сімей. За обліком ДПУ України станом на травень 1933 року хворих було 3257 чоловік, пухлих – 3104, померло – 1082. У деяких селах поширилися випадки людоїдства.
  Кандидат історичних наук, завідувач кафедри гуманітарної та фундаментальної підготовки Чернігівського інституту імені Героїв Крут ПрАТ "ВНЗ" МАУП" П. В. Ямполець у доповіді "Геноцид Українського народу 1932-1933 рр.: аналіз документальних джерел" розповів, що у листопаді 2003 року 58-ма сесія Генеральної асамблеї ООН ухвалила "Спільну заяву з нагоди 70-ої річниці Великого голоду 1932-1933 років", де він визнавався національною трагедією українського народу. У дослідженнях багатьох зарубіжних науковців, зокрема, Джеймса Мейса та Роберта Конквеста, автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду.
  Т. М. Царенок, бібліотекар відділу абонемента презентувала книжкову експозицію "Скорботною памʼяттю свічка горить". Протягом виступу зазначила, що в останні дні осені в Україні згадується один із найжахливіших епізодів вітчизняної історії – Голодомор 1932–1933 рр. Низка сумнозвісних подій, спричинених злочинною політикою тогочасного керівництва СРСР, призвела до загибелі мільйонів осіб. Щорічне згадування про штучно створений голод – це не лише данина памʼяті про незлічені жертви безжального геноциду, але й застереження, адресоване як сучасності, так і майбутньому. До уваги читачів представлені одноосібні й колективні монографії, статті вітчизняних і зарубіжних дослідників, збірки документів і спогадів сучасників Голодомору. Користувачі бібліотеки мають можливість ознайомитися з перебігом подій на теренах України на початку 1930-х років, а також з оцінкою їх найвідомішими істориками, зокрема істориками Чернігівщини.

result_IMG_3237 result_IMG_3245 result_IMG_3251
result_IMG_3256 result_IMG_3263 result_IMG_3268
result_IMG_3271 result_IMG_3276 result_IMG_3282
result_IMG_3285 result_IMG_3293 result_IMG_3248
Повернутись
Поділитись:

Розклад роботи:

Бiблiотека:
Пн-Чт: 09:30 – 20:00
Сб-Нд: 10:00 – 18:00
Інтернет-центри "Бібліоміст" та "LEAP":
Пн-Чт: 09:30 – 20:00

обслуговування користувачів до 19:45

Сб-Нд: 10:00 – 18:00

обслуговування користувачів до 17:45

П'ятниця – вихідний день
Останній вівторок місяця – санітарний день