6 березня в "Мистецькій вітальні" Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка відбулося відкриття виставки вишитих картин "Мені здається, все пішло від жінки…" чернігівської майстрині Любові Брановської.
  Брановська Любов Федорівна народилася 1947 року в Чернігові. Закінчила ЗОШ №3 та Школу торгово-кулінарного навчання. З дитячих років мама та бабуся привчали її до праці, прищеплювали любов до прекрасного.
  У 1967 році вишивальниця вийшла заміж та виїхала до Вільнюсу, на Батьківщину чоловіка.
  Працювала на різних посадах, зокрема в дитячих установах та школах. Але найбільше часу віддавала своїй багатодітній родині.
  У 2000 році, за трагічних сімейних обставин, повернулася на Батьківщину. Здавалося, що майстриня не зможе пережити невщухаючий біль втрати та безсонні ночі. Але близькі та друзі порадили знайти хобі. Згадалося забуте захоплення, та й картини, що залишилися після мами, наштовхнули на думку зайнятися саме вишивкою хрестиком. І творчість допомогла перенести складнощі життя.
  На першій персональній виставці майстрині "Мені здається, все пішло від жінки…" представлено 48 робіт, на яких зображені тварини, квіти, пейзажі, жіночі портрети та силуети. На експозиції можна побачити і три картини, які надихнули майстриню – роботи, що свого часу вишила її мама.
  Назвою виставка завдячує віршу О. Вишневської, який ведуча заходу Лідія Сенченко від імені Любові Брановської та колективу бібліотеки присвятила всім жінкам, присутнім на заході:
  "Мені здається, все пішло від жінки:
  Вся сила, все кохання, все добро…
  Всі героїчні відчайдушні вчинки –
  В її ім'я…" (О. Вишневська)
  "Напередодні Міжнародного жіночого дня у нашій бібліотеці відкрилася тепла та чарівна виставка, – зауважила директорка ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка Інна Аліференко. – Ця експозиція – чудовий подарунок до свята, бо на картинах зображено все, що так любить Жінка. Вірю, що Любов Брановська зі своєю прекрасною творчістю обов'язково засяє не тільки в Чернігові, а й на теренах усієї країни!".
  Подруга вишивальниці Людмила Бондар зазначила, що познайомило та здружило їх хобі, і згодом випадкове знайомство та творча співпраця переросли у справжню міцну дружбу.
  Галина Буторіна, співробітниця Любові Брановської, зауважила: "Ми з колегами дуже раді бачити таку красу, що оповиває своїм теплом з першого погляду. Дуже вдячні цій людини, що вона є в нашому житті. Адже пані Любов завжди запалює в нас полум'я натхнення та прагнення працювати над собою і досягати нових вершин".
  Чернігівська вишивальниця Ірина Копиря наголосила, що на експозиції представлена лише невелика частина того, що було створено золотими працелюбними руками майстрині: "Ця чиста щедра душа завжди дарує і ніколи не продає свої роботи!".
  Від рідних Любов Брановську привітала племінниця Дарина Ваховська, сказавши, що вся велика родина дуже пишається талантом майстрині, світлом та добром, яке вона випромінює.
  Зі свого боку вишивальниця зазначила, що в усіх починаннях їй допомагала та підтримувала сім'я. (До речі, дітей у майстрині восьмеро, онуків – чотирнадцять, а правнуків – троє. – Прим. авт.).
  "Я щиро вдячна мамі та бабусі за те, що вони передали мені у спадок можливість любити, цінувати та створювати красу, адже мені завжди хотілося дарувати радість людям. Маю надію, що мої роботи стануть підтримкою і прикладом кожному в будь-якій життєвій ситуації. Хочеться, щоб картини надавали надію, надихали на власну творчість, а всі любителі прекрасного отримали насолоду та радість від перегляду виставки".
  Варто звернути увагу, що виставка досить різноманітна, як і сама Жінка. Весела та мила, вона все ж іноді сумує, а кокетка чи фатальна дама інколи хоче просто загорнутися в теплу ковдру і, сидячи за чашкою ароматного чаю, гладити свого улюбленого кота.
  Хоч експозиція і присвячена представницям прекрасної статі, але колектив бібліотеки від імені чернігівської вишивальниці Любові Брановської запрошує всіх гостей і жителів міста відвідати виставку та доторкнутися до прекрасного!