Чернігівська громадська бібліотека була відкрита 15 (28) березня 1877 року на підставі Статуту, затвердженого Міністром внутрішніх справ 9 лютого того ж року.
  Засновниками бібліотеки була група демократично налаштованої інтелігенції міста, зокрема П. П. Червінський, О. П. Карпінський, С. Ф. Русова, О. О. Русов, О. А. Тищинський, О. М. Борсук, І. Л. Шраг, В. Є. Варзар, І. Г. Рашевський та інші. Всього засновників було 50. Основу фонду бібліотеки склали книги та періодичні видання самих засновників: О. П. Карпінського, П. П. Червіинського, І. І. Ясинського, Н. А. Константиновича, подружжя Русових та ін.
  Відповідно до Статуту Правління складалось із 5 членів, вибраних черговими Зборами строком на один рік. До обов’язків Правління належало наймання, опалення та освітлення приміщення, запрошення бібліотекарок, сторожа. Також Правління опікувалось пошуком коштів на утримання бібліотеки та складанням звітів про роботу та грошовий потік читальні.
  Членами правління були напрацьовані перші правила для читання. Читальня відкрилася на першому поверсі у круглій кімнаті будинку губернської земської управи (нинішнє приміщення обласної державної адміністрації). Протягом 1877 року було пожертвувано і надано у тимчасове користування 564 книги, тож трохи згодом, у лютому 1878 року,  був відкритий абонемент для видачі книг додому.
  Велику допомогу надавала чернігівська українська "Громада" і товариство "Просвіта". Вагомий внесок у розвиток бібліотеки зробило подружжя Коцюбинських. Віра Устимівна Коцюбинська (у дівоцтві Дейша) була завідувачкою бібліотеки. 1905 року вона підготувала до друку та видала "Каталог книг Черниговской общественной библиотеки" (єдиний, що зберігся до наших днів, з усіх виданих у той час каталогів).
  У буремні роки революції 1917-1919 рр. функціонування бібліотеки тимчасово зупинили. Трохи згодом, з встановленням радянської влади, місцеве самоврядування, органам якого підпорядковувалася бібліотека, було ліквідовано.  Громадська бібліотека повністю перейшла на державне утримання. Книжковий фонд складався з книг націоналізованих бібліотек.
  У 1921 році рішенням колегії Губполітосвіти бібліотека отримала новий статус – Центральна бібліотека. 1922 року бібліотеці присвоєно ім’я В. Г. Короленка. Державною обласною бібліотекою вона стала в 1934 р. Відтоді тут сформувався центр методичної, бібліографічної та краєзнавчої роботи в області.
  Друга світова війна завдала величезних втрат бібліотеці. У ніч з 23 на 24 серпня ворожа авіація зруйнувала приміщення бібліотеки. Згоріли фонд, в якому нараховувалось 216 тис. примірників,  та майно бібліотеки.
  У період окупації 1941-1943 рр. бібліотека працювала як міська, зосередивши у своїх фондах 148 тис. томів з різних книгосховищ Чернігова. Відступаючи з міста, німці знищили майно і фонд бібліотеки, підпаливши її зсередини.
  Після війни заклад відновлював свою діяльність з нуля. 5 тис. книжок надійшло з книгосховищ міста та зібрано населенням. Найактивніше книги збирали  учні шкіл. 18,6 тис. примірників надійшло з Держфонду, щоправда, більшість надісланих книг була неактуальною і не мала попиту. 1 грудня 1943 р. бібліотека поновила свою роботу.
  За весь час свого існування бібліотека не мала власного приміщення, яке б відповідало вимогам збереження фонду та умовам роботи читачів і працівників. І тільки в 1974 р. бібліотека отримала  приміщення по вул. Леніна, 41 (нині просп. Миру, 41), колишнє помешкання обкому партії. Ця будівля – пам’ятник українського архітектурного модерну, зведена в 1910-1913 рр. інженером Д. Д. Афанасьєвим за проєктом архітектора О. І. Фон-Гогена для Дворянського земельного і Селянського поземельного банків. Ця споруда й нині є окрасою міста: привертають увагу мальовничий майоліковий декор фронтонів, квадратна башта головного входу з наметовим верхом, гранітні плити цокольного поверху, різноманітні за розмірами і формою віконні отвори.
  Сьогодні бібліотека – авторитетний культурно-освітній, науковий та інформаційний заклад. Загальний фонд бібліотеки складає понад 860 тис. примірників документів 55 мовами. Ним користується понад 30 тис. користувачів. Має найбільший в області репертуар періодичних видань. Щорічно передплачується понад 500 назв газет і журналів різної тематики. Особлива цінність – фонд рідкісної літератури, який нараховує близько 15 тис. видань.
  Роботу бібліотеки забезпечують 12 структурних підрозділів. До послуг користувачів читальний зал, зручні відкриті багатофункціональні простори, 2 інтернет-центри на 20 робочих місць: за програмою "Бібліоміст" та за програмою LEAP "Інтернет для читачів публічних бібліотек", значний інформаційно-бібліографічний апарат.
 Сьогодні бібліотека не тільки інформаційний центр, а й центр спілкування і освіти. Для громади Чернігова та області щороку проводиться понад 250 заходів популяризації книг: літературні вечори, презентації, зустрічі з письменниками, круглі столи, науково-громадські читання, свята книги тощо. Організовуються численні тематичні виставки та перегляди літератури. До святкування Всеукраїнського дня бібліотек проводяться День відкритих дверей, акції "Безкоштовного запису до бібліотеки", "Я люблю свою бібліотеку", екскурсії по бібліотеці, численні заходи популяризації бібліотеки і читання.
  Понад 30 років працює клуб "Краєзнавець". За час свого існування клуб згуртував навколо себе еліту користувачів: науковців, викладачів вишів, творчу інтелігенцію.
  Мовна студія ораторського мистецтва та поетичний клуб "Бібліопростір А+"  активно популяризують українську мову.
  Великою популярністю користуються клуби спілкування англійською, італійською, німецькою, іспанською, французькою мовами, які розраховані на різні категорії користувачів. Працюють центри "Вікно в Америку", "Європейської інформації", "Правової інформації", "По обслуговуванню користувачів з особливими потребами".
 "Мистецька вітальня", яка стала наступницею клубу "Світ прекрасного", стала осередком культурного життя для мешканців  Чернігова. Щомісяця організовуються виставки художників, фотохудожників, майстрів народної творчості. Учасниками виставок можуть бути як професійні майстри, так і аматори. Багатьох талановитих людей, які згодом стали членами спілок (художників, фотохудожників) України відкрила саме бібліотека.
  З 1998 року бібліотека має вихід в Інтернет, а у 2010 р.  підключена до WIFI.
  На базі книгозбірні працює Регіональний тренінговий центр, діяльність якого направлена на сприяння розвитку регіональної бібліотечної інфраструктури шляхом підвищення кваліфікації працівників бібліотек області, навчання бібліотекарів роботі з новітніми технологіями та підвищення рівня комп’ютерної грамотності населення, надання підтримки бібліотекам області у здійсненні адвокаційної діяльності та залученні додаткових ресурсів, просуванні бібліотек області серед широкої громадськості.
  У час, вільний від тренінгів і соціокультурних заходів, що відбуваються у РТЦ, він працює як інтернет-центр для користувачів з безоплатним доступом до мережі Інтернет.
  Великою популярністю серед користувачів "третього віку" користується проєкт "У Всесвітній мережі всі покоління".
  Популярністю користується вебсайт бібліотеки. До послуг користувачів новини бібліотеки, електронний каталог від 2000 року, віртуальна довідка, зведений каталог періодичних видань м. Чернігова, електронні краєзнавчі бази даних "Пам’ятні місця", "Відомі особистості". З 2002 р. реалізується проєкт "Електронна бібліотека", яка має 7 сторінок: "Наші видання", "Галузеві видання", "Митці Сіверянського краю", "Періодичні видання Чернігівщини", "Книжкова пам'ять України. Чернігівщина", "Іменні колекції", "Тематичні колекції".
  З 70-х років ХХ ст. у бібліотеці добре налагоджена видавнича діяльність. У видавничому доробку бібліотеки щорічні посібники "Бібліотеки Чернігівщини на сторінках преси", "Література про Чернігівську область за ... рік", "Знаменні та пам’ятні дати Чернігівської області на … рік", "Зведений каталог-довідник місцевих періодичних видань (1839-1917)", серії біобібліографічних покажчиків "Історики та краєзнавці Чернігівщини", "Письменники Чернігівщини" тощо.
  Життя рухається вперед і перед закладом постають все нові завдання. Колектив бібліотеки робить все можливе для якнайкращого забезпечення сучасного рівня обслуговування, допомагає своїм користувачам здобути знання та вдосконалити професійну майстерність, зберігає кращі наукові, просвітницькі та культурні традиції рідного краю.

  Вітаємо наш рідний дім, сповнений тепла і світла на ім'я БІБЛІОТЕКА. З Днем народження! Хай ще багато століть світяться теплом твої вікна для всіх людей. Нехай твоїх КНИГИНЬ, берегинь мудрості, осяє невмируща іскра світла, яке наповнює життя жінки глибоким змістом і дарує віру в себе.  Творчих успіхів та життєвих перемог!

Інна Аліференко, директорка бібліотеки