ЛЮДИНА СУЦІЛЬНИХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ

  Так сучасники нарекли князя Олексія Борисовича Куракіна. Він обіймав посаду Чернігівського генерал-губернатора в той же час, коли першим цивільним губернатором служив барон Френсдорф. Ті, хто знав князя, вважали, що з одного боку він мав гострий розум, а з іншого – начебто обмежений світогляд. Вів розгульне життя, відрізнявся марнотратством і метушливістю у справах. І в той же час полюбляв зовнішній порядок, був педантом. Цей педантизм в якості державної особи, він проявив у Чернігові. Олексій Борисович запам’ятався генерал-губернатором, котрий знищив фортецю, бо в ній відпала потреба. Фортечні вали порозкопували і на їхньому місці з’явилися бульвари, що протяглися з 1805 року уздовж Преображенської і Смоленської вулиць. Генерал-губернатор причетний до будівництва будинку Чернігівської чоловічої гімназії, реконструкції Будинку архієпископа, де нині розміщується Державний архів Чернігівської області.
  Про особливі заслуги Олексія Куракіна перед Черніговом було сказано на губернських дворянських зборах 13 січня 1806 року. Того дня генерал-губернатору, який мав виїздити з України, губернський предводитель дворянства Микола Стороженко подарував золоту вазу, виготовлену на замовлення санкт-петербурзьким золотих справ майстром Фрідріхом Богдановичем Стефанцем. Подарунок привіз губернський секретар Іван Степанович Єнько. Вручаючи золоту вазу князю Куракіну, Микола Стороженко відзначив, що завдяки Олексію Борисовичу Куракіну Чернігів чудово упорядкувався. Відкрито сирітський дім для дітей бідних дворян. Гордістю міста стала чоловіча гімназія, для якої, за словами Миколи Стороженка, "князь не задумываясь уступил свой генерал-губернаторский дом, устроенный в 1804 году, по ул. Смоленской за  церковью Вознесения".   
  До заслуг князя необхідно віднести відкриття державної аптеки і першого технічного училища в місті. Міський парк, або сад, де полюбляють відпочивати чернігівці, теж започаткований Олексієм Борисовичем. Цікаво, що він став прообразом Василя Курагіна у романі Льва Толстого "Війна і мир".

Людмила Студьонова З неопублікованого…