Мойсей Вольф – видатний організатор аграрної науки

  У квітні 2020 року виповнилося 140 років від дня народження Мойсея Михайловича Вольфа – вченого-аграрія, державного і громадського діяча, одного з організаторів сільськогосподарської дослідної справи в Україні. Постать ученого та його науковий доробок довгі роки залишалися невідомими. Майже всі праці М. Вольфа були вилучені або заборонені для використання в науковому обігу після його страти 1933 року за звинуваченням у "шкідницькій і контрреволюційній діяльності в сільському господарстві".
  Мойсей Вольф народився 1880 року в м. Шклове Могилівської губернії (нині Гомельська область Республіки Білорусь) у багатодітній незаможній єврейській родині. 1896 року вступив до Гори-Горецького землеробського училища, де навчався упродовж п'яти років. Після його закінчення 1901 року продовжив навчання в Ново-Олександрійському інституті сільського господарства і лісівництва в м. Пулави Люблінської губернії Царства Польського, куди вступив на єдине вакантне місце, відведене для євреїв, після складання першого ж іспиту.
  Мойсей Вольф був членом Російської соціал-демократичної партії меншовиків. 1903 року він узяв участь у роботі Об'єднаного з'їзду партії, що відбувся у Стокгольмі, з правом дорадчого голосу. Того ж року брав участь у роботі з'їзду партії у Стокгольмі, а 1904 року виступив проти дисциплінарних судів, що призвело до його відрахування з вузу. Незважаючи на дозвіл знову вступити до вишу, у другій половині 1904 року Мойсей Михайлович переїхав до Чернігова, де працював хіміком у лабораторії ґрунтознавства статистичного бюро Чернігівського губернського земства. В цей період брав активну участь у роботі Чернігівського відділення РСДРП. 1905 року через загрозу арешту перейшов на нелегальне становище і переїхав до Москви. 1908 року Мойсей Вольф звернувся до Міністерства освіти й отримав дозвіл скласти екстерном іспити в Московському сільськогосподарському інституті. Успішно склавши іспити, Мойсей Михайлович отримав диплом агронома. З цього часу розпочалася науково-дослідна діяльність ученого.
  Важлива роль Мойсея Вольфа у створенні та розгортанні діяльності Харківської обласної сільськогосподарської дослідної станції, на якій учений працював до 1920 року, пройшовши шлях від студента-практиканта до завідувача спочатку лабораторії, а потім відділу рільництва.
  Лютневу революцію 1917 року Мойсей Вольф зустрів на фронті і як агроном за фахом протягом року став кваліфікованим лектором із земельного питання у полках.
  У квітні 1920 року він був призначений заступником міністра земельних справ УРСР, а 1921-го – завідувачем Сільськогосподарського відділу Народного комісаріату землеробства УРСР, з 1921 по 1926 роки – членом Колегії Народного комісаріату землеробства УРСР. З 1924 по 1925 рік очолював Сільськогосподарський науковий комітет України. Багато в чому завдяки Мойсею Михайловичу мережа науково-дослідних інституцій УСРР на 1928 р. досягла 140 одиниць, або збільшилась удвічі порівняно з дореволюційною кількістю, що, за різними даними, налічувала 63 установи.
  Починаючи з 1922 року Мойсей Вольф мав пряме відношення до становлення вищої фахової галузевої освіти в УРСР як член відповідної Комісії від Народного комісаріату землеробства УРСР. Він був ініціатором широкого запровадження спецкурсу "Аграрна економіка" в освітній процес при підготовці агрономів і упродовж 1926–1929 рр. викладав його в Харківському інституті сільського господарства та лісівництва ім. Х. Раковського і Українському інституті марксизму-ленінізму. На початку 30-х років минулого століття успішно реалізував ідею об'єднання галузевих освітніх закладів з передовими радгоспами у вигляді виробничих комбінатів для більш якісної підготовки спеціалістів сільського господарства в країні.
  У 1926–1928 роках Мойсей Михайлович працював керівником Центрального статистичного управління України. На цій посаді він запровадив комплекс заходів із статистичної оцінки матеріалів у сільському господарстві. Ним було введено єдину систему бланків та інвентарний опис у системі Центрального статистичного управління України, розроблено кон'юнктурну сільськогосподарську статистику.
  Надалі Мойсей Вольф також обіймав високі державні посади: 1928–1933 роки – заступник наркома Народного комісаріату радгоспів СРСР, 1929 р. – голова Сільськогосподарської секції Держплану СРСР. Мойсей Михайлович безпосередньо брав участь у плануванні й запровадженні колективізації, зокрема і в Україні. Учений також стояв біля витоків створення Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В. І. Леніна 1929 року. Упродовж 1929–1933 рр. Мойсей Вольф як другий віце-президент Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В. І. Леніна брав безпосередню участь у заснуванні й розгортанні діяльності Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук (нині – Національна академія аграрних наук України), а також її дослідницької мережі.
  У січні 1933 року заарештований за звинуваченням в участі у контрреволюційній, шпигунській та шкідницькій діяльності в сільському господарстві. 11 березня 1933 року засуджений колегією Об'єднаного державного політичного управління при Раді народних комісарів СРСР до найвищої міри покарання – розстрілу за політичними ознаками. Вирок виконали наступного дня.
  12 березня 1957 року реабілітований Ухвалою військової комісії Верховного суду СРСР.
  За 53 роки свого життя Мойсей Вольф 30 років віддав науковій праці в багатьох напрямах сільськогосподарської науки й залишив нащадкам реформаторські моделі у вигляді стратегічних завдань ведення конкурентоспроможної аграрної економіки, які не втратили актуальності і донині.
  Використані джерела:
  Открытый список.
  Ukrstat.gov.ua.
  Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.