Над Бабьим Яром шелест диких трав.
Деревья смотрят грозно, по – судейски.
Все молча здесь кричит, и, шапку сняв,
Я чувствую, как медленно седею.
И сам я, как сплошной беззвучный крик,
Над тысячами тысяч погребенных.
Я – каждый здесь расстрелянный старик.
Я – каждый здесь расстрелянный ребенок…

Евгений Евтушенко

  1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, в якій постановила, що день 27 січня – це Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Саме 27 січня 1945 року війська визволили найбільший з гітлерівських концтаборів, Освенцим. Всього у фашистських таборах смерті було знищено 6 мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.
  27 січня у читальному залі обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка відбулися науково-громадські читання, приурочені Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту. На захід запрошені представники органів виконавчої влади, ЗМІ, працівники закладів культури, освітяни, студенти та представники громадськості. У читаннях взяли участь: представники виконавчої влади, науковці інституту національної пам’яті, члени єврейської громади.
  Ведуча науково-громадських читань директор ОУНБ ім. В.Г. Короленка І.М. Аліференко, зокрема, наголосила, що в Україні було знищено найбільшу кількість євреїв, і печальним символом Голокосту є Бабин Яр. Свої "Бабині Яри" були практично в кожній з окупованих нацистами областей України.
  Заступник начальника управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації Ігор Соф’їн зазначив, що цього року вперше на державному рівні в Україні відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту-переслідування і масового знищення євреїв під час Другої світової війни. Верховна Рада України постановила щорічно 27 січня відзначати день пам’яті всіх замучених, розстріляних, спалених у крематоріях жертв Голокосту.
  Тема виступу наукового співробітника відділу історичних трагедій народів України Українського інституту національної пам’яті Сергія Бутка носила характер засудження злочину фашистських нацистів. "– Не повинно бути безіменних обелісків і пам’ятників. Пам’ятати – наш обов’язок", – сказав науковець.
  Доповіді: голови правління Чернігівського обласного об’єднання єврейських общин та організацій С.Г. Бельмана, дослідника трагедії Голокосту на Чернігівщині Я.Б. Сокольського, голови Сосницької єврейської общини, дослідника трагедії 1941 р. Я.З. Залеського присвячені питанню Голокосту на Чернігівщині.
  Листопад 1941-го став трагічною сторінкою для євреїв Чернігівщини. Масові розстріли відбулися протягом листопада-грудня 1941 р. у Ніжині, Чернігові, Новгороді-Сіверському, Прилуках і інших містах і селах області. Кривулівщина, Ялівщина, Подусівка, Березовий Рів – ці назви вписані кривавими літерами в історію євреїв Чернігова.
  Тематичну експозицію до дня пам’яті жертв Голокосту з фондів Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського прокоментувала завідувачка науково-експозиційним відділом В.Г. Мудрицька.
  Книжково-ілюстративну виставку "Голокост-трагедія XX століття" прокоментувала завідуюча відділу документів гуманітарних та суспільних наук В.В. Зелінська.