1966 р. — закінчив середню школу № 9 ім. М. Коцюбинського.

Працював слюсарем на військовому заводі. Згодом робітник-будівельник на Чернігівській міжобласній виробничій науково-реставраційній майстерні № 3. Брав участь у відновленні Спаського собору, Колегіуму, будівель Єлецького і Троїцького монастирів.^[2]

1968—1973 рр. — навчався на стаціонарному відділенні факультету теорії та історії образотворчого мистецтва Київського державного художнього інституту (нині — Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури).

Захистив на «відмінно» дипломну роботу на тему «Архітектурно-меморіальний комплекс „Болдині гори в Чернігові“. Дослідження і реставрація ансамблю».^[2]

1973 р. — працював у Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику, філії Державного архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей» у Києві (нині — Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»). Обіймав посаду наукового співробітника, а згодом — старшого наукового співробітника. Вивчав мистецтво та архітектуру стародавнього Чернігова. Працював у відділі фондової роботи і формування експозицій.

1973 р. — перша публікація в газеті  «Деснянська правда»  про виставку творів чернігівського художника Л. Б. Могучова.

1978—1982 рр. — вступив до аспірантури відділу образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР (нині — Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України).

1982 — працював науковим, старшим науковим співробітником Чернігівського музею народного декоративного мистецтва Чернігівщини — відділу Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського.

Вивчав історію писанкарства на Чернігівщині. Публікував наукові статті про чернігівські писанки в журналі «Народна творчість та етнографія».^[2]

Дослідник українського живопису. Його мистецтвознавчі статті, присвячені творчості художників, публікувалися на сторінках журналу «Образотворче мистецтво» та інших періодичних видань.^[2]

1989 р. — було обрано до Національної Спілки художників України.

1990 р. — розпочав викладацьку діяльність у Чернігівському державному педінституті ім. Т. Г. Шевченка на посаді старшого викладача.

Видав навчальний посібник  «Художнє різьблення на дереві».

1992 р — захистив дисертацію «Монументальне мистецтво Чернігова другої половини XVII — початку XVIII століть». 

1992 р. — кандидат мистецтвознавства.

1995 р. — став доцентом.