Уперше опублікована у 1852 р. книга М.А. Маркевича, що містить унікальні відомості з історії Чернігова, давно вже стала бібліографічною рідкістю. Її перевидання українською мовою покликане активізувати історико-краєзнавчі студії, привернути увагу громадськості до минувшини Чернігова.
  Для істориків, краєзнавців, викладачів, учителів, студентів, усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

  Чернігівській ОУНБ ім. В.Г. Короленка подаровано два примірники книги.

  Старожитності Седнева (давньоруського Сновська) здавна приваблювали істориків та археологів. У другій половині 20 – на початку 30-х рр. XX ст. до їх вивчення долучився видатний український вчений-мистецтвознавець Стефан Андрійович Таранушенко (1889-1976). Саме тоді він на чолі групи харківських науковців здійснив фронтальне обстеження і обміри пам'яток архітектури Лівобережної України XVII – XIX ст. Підсумки цих студій С. Таранушенко, якого було репресовано в 1933 р., спромігся частково підвести у капітальній монографії "Монументальна дерев’яна архітектура Лівобережної України", що побачила світ лише в 1976 р. за кілька місяців до смерті вченого. До неї, зокрема, увійшли й відомості про Георгіївську та Покровську церкви початку XVIII ст. у Седневі (остання з них до наших днів не збереглася). Водночас С. Таранушенко звернув увагу і на пам’ятки мурованої архітектури кінця XVII ст. – Воскресенську церкву та вкрай занедбану натоді кам’яницю Лизогубів, якій він присвятив окрему ґрунтовну працю, оприлюднену в 1931 р., що й досі не втратила своєї наукової цінності. У полі зору С. Таранушенка перебували й старовинні хати – він одним з перших побачив у традиційному народному житлі мистецький витвір, продукт архітектурної творчості українського народу.

  Чернігівській ОУНБ ім. В.Г. Короленка подаровано три примірники книги.