У монографії аналізується комплекс проблем, пов’язаних з філософсько-етичною темою конечності людського буття. Особливу увагу приділено аналізу конечності як феномена людського буття, зв’язку тілесного та особистісного існування людини, темі співбуття з іншими людьми та проблемі сенсу людського буття. Запропоновано концепцію буття на межі як способу ставлення людини до обмеженості її існування та пошуку перспектив буття поза індивідуальними межами, пов’язаних у першу чергу з її буттям для інших. Буття для іншого, іншої людини чи навіть Бога як Іншого, показано як відкриття царини поцейбічної вічності. Відкритість буттю для іншого взято за основу етичного осмислення конечності людського буття.
Для фахівців з етики та філософської антропології, викладачів і студентів філософських факультетів вузів та широкого кола читачів, які цікавляться філософією.