У дослідженні робиться спроба відтворити історію людності та населених пунктів на території Любецького староства Київського воєводства Великого князівства Литовського, а з 1569 р. – Речі Посполитої. У середині XVII ст., із покозаченням місцевої шляхти, Любеч став центром козацької сотні Чернігівського полку. На сьогодні це в більшості територія сучасного Ріпкинського, а також частини Чернігівського, Куликівського та Городнянського районів Чернігівської області. До складу староства також входив сучасний Лоєвський та частини Брагінського і Гомельського районів Гомельської області Республіки Білорусь. Видання розраховане на науковців, краєзнавців, викладачів історії, музейних працівників, студентів, широкий читацький загал.