У невеликій групі українських письменників у післявоєнній Польщі Василь Гірний вважався за сеньйора, професіонала, найбільш досвідченого творця з практикою, фейлетоніста з тридцятих років. Це перше видання його творів з розповідним нарисом, зібраними фактами його особистого життя, більша частина якого досі залишалася невідомою. Авторові цього нарису, через родинні зв’язки, вдалося не раз розмовляти з письменником, побувати в його домі, обмінюватися думками. Отже, грунтуючись на цих контактах, а також матеріялах, які залишилися після смерти Василя Гірного, вводимо в читацький обіг збір художніх творів, розкиданих на сторінках різних українських газет та журналів, і біографію. У певному сенсі – це данина нашої пам’яті про людину, яка жила серед нас, страждала разом із нами, карбувала в пам’яті змістовними творами нашу історію.