На різних учтах, нарадах, зібраннях, особливо тих, де йдеться про українську державність, мову, патріотизм (правда, таких щодень все меншає і меншає, ніби державна ідея вже справді усталилась, утвердилась і остаточно перемогла, ніби нема на цьому терені інших проблем, хоча насправді їх повсюдно – цілі говерли) обов'язково зустрічаєш учителя з Уладівки Літинського району Павла Івановича Ткачука. Село не найглухіше (там і цукровий, і спиртовий заводи, і три школи), але і не найцентральніше. Траса, яка пробігає цими місцями, явно не така, як на Літин, Хмельницький, а проміжна, десь посередині між тими, що ведуть від Літина до Хмільника і від Калинівки до Козятина.