Міжнародний благодійний фонд "СМОЛОСКИП"

Міжнародний благодійний фонд "СМОЛОСКИП"

  Хто важиться перебирати слово у класиків? Чи варто розпочинати діалог і творити продовження відомих творів? Видавництво "Смолоскип" робить цей сміливий крок. Пропонована увазі читачів повість Артема Сокола "Аглая" є спробою продовження роману Миколи Хвильового "Вальдшнепи".
  У "Вальдшнепах" М. Хвильового знайомимося з ідеєю національного відродження України, що вирувала в 20-х рр. XX ст. Перед нами постають молоді люди, розчаровані в комуністичній партії й недавній революції, котрі прагнуть іншої країни з новими ідеалами. Чи вдалося їм досягнути поставленої мети невідомо, бо друга частина роману так ніколи й не дійшла до читачів.
  Натомість маємо версію, запропоновану А. Соколом в "Аглаї". Це перша спроба не освоєного ще в українській літературі жанру: повість-продовження, повість-полеміка; напівзатертий часом палімпсест, крізь рядки якого проступають слова незавершеного роману. Із неї дізнаємося, як склалися долі не лише Аґлаї, Дмитра Карамазова, професора Вовчика й тьоті Клави з "Вальдшнепів", а і їхніх нащадків: Аглаї, Миті, Валіка, що є головними героями нового твору, дія якого відбувається у Харкові 60-х рр. XX ст.
 "Вальдшнепи" книжка, яка уже давно зайняла гідне місце на полиці української класики. "Аглая"  безпрецедентне явище української літератури, що, сподіваємося, започаткує гарну традицію. 
  У книжці розповідається про переслідування родини Косачів у роки радянської влади, про долю наймолодшої із сестер Лесі Українки – Ізидори Косач-Борисової, репресованої в 1937-1939 рр. Оригінальні документи архівно-кримінальної справи висвітлюють життєвий шлях і незламну волю мужньої жінки, її глибокі національні почуття, любов до України. Через призму оперативних документів НКВС УРСР висвітлено суспільно-політичні погляди й побут багатьох людей з оточення І. Косач-Борисової, опір української інтелігенції тоталітарній системі, передумови арештів.
  У виданні вміщено також спогади І. Косач-Борисової "Із минулого та пережитого" про сталінські тюрми і табори; родинні й архівні світлини, копії документів.

  Четвертий том щоденникових записів видатного українського політичного діяча, прозаїка, драматурга і художника Володимира Винниченка охоплює період французької еміграції 1929-1931 рр. Це продовження трьох попередніх книг: перші дві виходили друком в Едмонтоні-Нью-Йорку 1980 р. і 1983 р. й містили записи 1911-1920 і 1921-1925 рр., а третя  вже у київському видавництві "Смолоскип" 2010 р. й була присвячена 1926-1928 рр.
  Систематичні авторські нотатки досконало відтворюють не лише культурно-мистецьку й громадсько-політичну атмосферу, в якій жив і творив В. Винниченко, а являють цікавому читачу його унікальний внутрішній світ. Щоденники сповнені великою кількістю побутових дрібниць, інтимних переживань, психологічних роздумів і політичних візій оригінального майстра слова.
  Видання розраховане на широкі кола шанувальників української та світової літератури, культури та історії.

  Третій том щоденникових записів видатного українського політичного діяча, прозаїка, драматурга і художника Володимира Винниченка охоплює період 1926-1928 рр. Це довгоочікуване продовження двох попередніх книг, що виходили друком в Едмонтоні-Нью-Йорку 1980 р. і 1983 р. й містили записи 1911-1920 і 1921-1925 рр.
  Авторські систематичні нотатки якнайкраще відтворюють атмосферу, в якій жив митець, являють допитливому читачу лабораторію його творчості, а заразом сповнені величезною кількістю інтимних переживань, політичних візій, філософсько-публіцистичних і психологічних роздумів оригінального майстра слова.

  Пропонуємо увазі читачів збірку поезій Володимира Някляєва (1946)  відомого білоруського письменника, а також політика, який зазнав репресій від лукашенківської диктатури підчас подій зими 2010 року.
  У книжці "Кін" зібрано вірші Някляєва від 1960-х до 2000-х років: тексти філософські, риторично-парадоксальні, пейзажні, ліричні або й з елементами публіцистичності, виконані у досить різноманітній техніці та стилістиці. Ці твори наповнені емоціями вельми широкого спектру: від піднесеного пафосу до глибокої іронії.
  Українські переклади зробили Павло Вольвач, Василь Герасим’юк і Тарас Федюк.
  Для всіх, хто любить поезію і вболіває за Білорусь.

  У 9-й том Творів Вячеслава Чорновола в десяти томах увійшли виступи, інтерв’ю, статті періоду 1996-1997 років. Особливу увагу привертають статті "Колонок редактора" газети "Час/Тіmе", виступи у Верховній Раді, розлогі інтерв’ю, публікації біографічного характеру, матеріали про прийняття Конституції України та нового виборчого закону. У цьому томі висвітлені проблемні питання, актуальні й сьогодні, зокрема щодо Криму, стосунків з Росією та Європою, вступу України в НАТО.
  Рекомендовано дослідникам, які вивчають історію нашої держави.

  Творчість Лесі Українки – пристрасного лірика органічно злита з її особистістю, і події її життя, до найінтимніших моментів "біографії душі", стають природним, украй важливим коментарем для розуміння текстів, так само як тексти – ключем до її життя.
  Текстологічні дослідження, у ході яких постають усе нові й нові об’єкти спостережень (події, манускрипти, епістолярій, спогади, іконографія), часом розгортаються у великі панорамні картини "життєтворчості", становлячи документально обґрунтовану генеалогію творів.

 

  У монографії досліджується літературна критика, художні твори, культурологічні розробки представників українського вістниківського кола: Д. Донцова, Є. Маланюка, І. Гончаренка, Ю. Клена,Ю. Липи, Л. Мосендза, Д. Віконської, Н. Ґеркен-Русової, О. Теліги, Р. Єндика, Л. Луціва та ін. Аналізуються особливості вістниківського літературно-критичного стилю, концепти і стратегії, скеровані на формування бажаного літературного наративу та національного культурного простору. Авторка простежує взаємодію вістниківських ідей з різними естетичними та ідеологічними парадигмами першої половини XX ст.

   Михайль Семенко (1892-1937)  один з найжвавіших і найзагадковіших учасників літературного процесу початку XX століття.
  До видання увійшли поетичні, прозові й драматичні твори письменника, написані протягом 1910-х  початку 1930-х років, а також його маніфестографія, що уможливлює зіставлення програмових положень футуризму і його творчої реалізації. Водночас книга містить матеріали, присвячені постаті культуртрегера у контексті футуризму  як одного з найбільш реалізованих напрямів українського авангарду.
  Ця книга  спроба з висоти 70-ти прожитих років осягнути уроки пройдених доріг, згадати цікаві особистості, з якими авторові доводилося стикатися: від друзів-журналістів, відомих письменників і митців до високих партійних функціонерів, міністрів і перших трьох президентів держави.
  Найповніше характер Віталія Карпенка  журналіста, письменника, політика  розкрився на зламі століть: від горбачовської перестройки до першого десятиліття Української Незалежності,  коли він стояв біля керма столичної газети "Вечірній Київ". Цим надзвичайно гострим колізіям приділено особливу увагу.
  Майже двісті сюжетів  від драматичних до смішних,  зв’язаних дорогою до правди і справедливості, є цікавим зрізом соціально-політичної дійсності надзвичайно складного періоду боротьби за становлення та утвердження Незалежної України.
  Книга документів з архіву колишнього КҐБ переконливо відображає протистояння одного з чільних діячів ОУН з радянським репресивним апаратом. Михайло Сорока в цьому  двобої став моральним переможцем. Перед нами постає образ інтелектуала європейської освіченості, високої духовності, багатогранної талановитості. Він міг будь-якої днини вийти на волю, написавши зречення, але обрав долю мученика за ідею через 33-річне ув’язнення з 60 дарованих Богом років життя.
  У цій книзі подано матеріали з архівно-слідчих справ семи українських письменників доби Розстріляного Відродження: Мечислава Гаска, Володимира Ґжицького, Мирослава Ірчана, Якова Кальницького, Олекси Слісаренка, Івана Ткачука й Михайла Ялового, які зберігаються в архівах Харкова. Вони стануть у пригоді історикам, літературознавцям, усім, кого цікавить культурне та політичне життя України першої половини XX століття.
  Пропонуємо увазі читачів вибрані твори Олекси Слісаренка (1891-1937)  талановитого прозаїка, майстра гостро-сюжетної психологічної новели, а згодом роману й повісті, що починав як поет-символіст, підписував маніфести футуристів і конструктивістів, потім обстоював чисте мистецтво, сповідував авангардистську деструкцію, зрештою почергово був членом "Комкосмосу", "Аспанфуту", "Комункульту", "Гарту", ВАПЛІТЕ, "Техно-мистецької групи "А". До видання також увійшли спогади про письменника та статті критиків 1920-х рр.і сучасних дослідників.

  В антології зібрано твори поетів української еміграції 1920-30-х років XX століття з угруповування, яке в літературознавстві здобуло назву – Празька школа. Учасники визвольних змагань українського народу та представники покоління, що сформувалося "під чужим небом", вони несли в поезії "срібні сурми" недавніх походів, історіософські роздуми про майбутнє рідної землі, а також розвивали традицію вільної української поезії, обірвану комуністичним режимом. Це одна з перших спроб розкрити творчість еміграційних поетів міжвоєнного періоду в повноті їхньої творчої індивідуальності. Видання також має теоретичну частину, до якої увійшли літературно-критичні статті, спогади, рецепції, листування та інтерв’ю.
   Посібник Дмитра Скільського "Історія зарубіжної педагогіки" охоплює найбільш суттєві аспекти історії практичної і теоретичної педагогіки зарубіжних країн відповідно до програми "Історія педагогіки" для вищих педагогічних навчальних закладів України. Його вперше достатньо широко ілюстровано фотографіями, малюнками, структурно-логічними схемами, уривками з педагогічних творів та документів. У виданні також уперше встановлено, де це можливо, взаємозв’язки зарубіжної та української педагогіки.
  Галичина як окреме поняття, як географічна і політична реальність постала вперше щойно власне як нова габсбурзька територія (Galizien). Доти, до 1772 року, про жодну Галичину в такому сенсі не йшлося. Вона дослівно була "зроблена", до того ж упродовж короткого часу.
Поділитись:

Розклад роботи:

Бiблiотека:
Пн-Чт: 09:30 – 20:00
Сб-Нд: 10:00 – 18:00
Інтернет-центри "Бібліоміст" та "LEAP":
Пн-Чт: 09:30 – 20:00

обслуговування користувачів до 19:45

Сб-Нд: 10:00 – 18:00

обслуговування користувачів до 17:45

П'ятниця – вихідний день
Останній вівторок місяця – санітарний день