Учасники Міжнародного Шевченківського літературно-мистецького свята "В СІМ'Ї ВОЛЬНІЙ, НОВІЙ" (члени Національної спілки письменників України)

У виданні "Документальна скарбниця Шевченківських лауреатів", підготовленому до 200-річчя від дня народження видатного українського поета, письменника, художника, громадського й політичного діяча Тараса Шевченка, на основі архівних документів, друкованих видань висвітлено факти життя та творчу діяльність видатних вітчизняних митців, чиї особові фонди зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України. Вперше представлено численні автографи, рукописи творів, начерки, ескізи, титули книжок із дарчими написами, фотографії в колі родини, друзів та колег українських письменників, поетів, художників, скульпторів, архітекторів, композиторів, режисерів, акторів, літературознавців, мистецтвознавців, журналістів, які є лауреатами найвищої в Україні відзнаки за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва – Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Книга адресована широкому колу дослідників і шанувальників українського мистецтва.

"Чарівний світ мого життя", "3 терпіння виткана дорога", "Вічне", "Не йди. Залишайся до ранку" – такі таємничо-загадкові назви мають попередні збірки поезій Ольги Топіхи.
Перед вами, шановний читачу, нова книга поетеси "Горицвіт". Головні в цій книзі поезій, де розміщена і проза авторки – теми загальнолюдських цінностей: долі людей, захоплених вихром Великої Вітчизняної війни, голодомору 1932-1933рр., соціально-економічних і політичних подій сьогодення. Всі ці події примушують кожного читача задуматися над цінностями людського життя, щоб прийти до їх правдивого аналізу і судження.
Збірка поезій "Горицвіт" розрахована на широке коло читачів.

Неймовірно тяжкі випробування випали на долю України у XX віці: І імперіальні й визвольні війни, голодомори, відчайдушні змагання за власну державність... Попри незліченні людські й духовні втрати, попри винародовлення й фізичне знищення народ наш вижив і утвердивсь, а література українська дала неперебутні, блискучі взірці художнього слова.
У другій книзі поетичної тритомної антології "Небо України" (під назвою "Українське Диво") подано визначних поетів першої половини І XX віку – від Олександра Олеся та Миколи Вороного; знаменитих поетів з періоду УНР (Павло Тичина, Максим Рильський та ін.); поетів Розстріляного Відродження; Празьку школу поетів, визначних авторів з української діаспори; а також інших поетів – з часу воєнного та повоєнного лихоліття на Україні.

Вперше в Україні виходить книга оповідань відомого письменника зі Швеції Ак Вельсапара, твори якого перекладені багатьма мовами світу. Мова у нього – жива, колоритна, густа, наче гречаний мед. До того ж, він – гідний продовжувач традицій Миколи Гоголя. Чого тільки варте оповідання "Єгипетська ніч страху", де юнак, вирушивши на східний базар, потрапляє в лабети нечистої сили! Вражає оповідання "Смерть маргіра", в якому в пустелі віч-на-віч зустрічаються старий змієлов та гігантська кобра. Запам’ятається й новела "Алтинай" – про перше кохання, радісне й журливе, чисте, мов непорочний, свіжий сніг... У письменника – свій неповторний стиль. Та головне – його чарівна справжність і Талант, завдяки якому творчість Ак Вельсапара вже належить до скарбниці світової літератури.

На сьогодні майже третина жителів Землі хоча 6 номінально належить до тієї чи іншої християнської конфесії. А в нашій країні християнами себе вважає більшість населення. Але при цьому багато з них мають вельми віддалене уявлення про історію християнства, його віровчення та практику. Заповнити ці прогалини, а також познайомити з християнством представників інших віросповідань і має наше видання.

До третьої книги Ольги Топіхи "Вічне" увійшли вірші, поеми й пісні про найдорожче – любов до рідної землі і матері, філософські роздуми авторки на вічні теми: кохання і зради, добра і зла, віри і надії.
Слово автора примушує кожного читача по-іншому подивитися на сучасний світ і відносини між людьми на початку нового тисячоліття.

Сьогодні пишуть багато. Хто цікаво хто нецікаво, хто – придумуючи сюжет вору, а хто – списуючи й мавпуючи інших. Відомі і невідомі, професійні письменники і графомани тягнуть реалії крізь місище власного мозку і перетворюють їх на літературу. Для чого вони те роблять? Хтозна. Одні – для грошви та кар'єри, прославляючи можновладців, інших на те штовхає марнославство, а ще інші пишуть для того, щоб збагнути. Але що збагнути? А збагнути те, навіщо тебе приведено в цей світ, навіщо тобі дано думку, і який він, твій осібний шлях у цьому світі...

Поетично-пісенна творчість Миколи Паламарчука багатоколірною веселкою проходить крізь душу і серце автора. Як весняні луки, квітне любов до рідної райської землі, з її солов'їними світанковими гаями. Звеличує українську мову, культуру, звичаї народу, надбаних за споконвік. Автор з відритим серцем іде до своїх друзів, побратимів, картає тих, хто чинить наругу над криницею добра. Журливі пісні вінчає вірою і надією в щасливу долю прадавнього люду. З юнацькою жагою освідчується в коханні найчарівніїиому в світі місту Києву, по тропах якого ходили і ходять великі генії та звеличує, обожнює село – справжню колиску земного буття.

Нова книга відомого українського письменника – гостросюжетний історичний роман "Боривітри" – це завершальна частина трилогії "Кров – свята", епопеї про путь і вибір українців у жахітті XX століття й сповнених надій перших роках століття XXI – чи не єдиного дослідження такого масштабу в українській літературі.
Події роману відбуваються на Україні Західній і на Україні Наддніпрянській від 1943 року до Євромайдану. Серед героїв книги Провідники ОУН та УПА Роман Шухевич, Василь Кук, Микола Лебедь, Голова СБ ОУН "Михайло" – Микола Арсенич, Командир УПА – "Північ" Дмитро Клячківський – "Клим Савур" та його соратники, сотенний "Кречет" і його побратими. А також вороги українців та їхні посіпаки, які так і не усвідомили себе українцями, – Микита Хрущов, Олексій Кириченко, Микола Підгорний, Петро Шелест, Леонід Брежнєв.
Чи є життя після поразки? Чи є місце подвигу серед трясовиння буднів? Чи був насправді зрадником Юрко Стельмащук – "Рудий"? За що розстріляли курінного Антонюка – "Сосенка"? Чи був агентом Сталіна кат українського народу рейхскомісар Еріх Кох? Ніколай Кузнецов – посланець Сталіна до Коха, герой чи провокатор? Відповіді на ці та безліч інших питань у ваших руках!
У книзі також розкриті невідомі сторінки української історії, пов'язані з відкриттям "Монумента на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією" у місті Переяславі-Хмельницькому.

Нова книга знаного українського письменника Володимира Шовкошитного – гостросюжетний роман "Білий кречет" – охоплює події 1937-1953 років на Наддніпрянщині, Поділлі, Поліссі, Волині й Галичині: великий терор, "золотий вересень", війну тоталітарних імперій і боротьбу УПА з ними.
Вир лихоліття вплітає героїв книги, Макара – "Кречета" й Ельвіру, у світ Ярослава Стецька, Миколи Арсенича, Бульби-Боровця, Клима Савура, творців УПА та Олевської й Колківської республік, проводить їх всіма колами пекла, та негоден знищити в їхніх душах триєдиної любові – до Бога, до людей, до України.
Коли і хто створив Українську Повстанську Армію: ОУН(Б) восени 1942-го чи Бульба-Боровець влітку 1941-го? За що і з ким боролась УПА? У чому причина та яка ціна розбрату між українцями? Де витоки міжетнічного взаємознищення, якщо в жилах багатьох героїв порівну крові – української й польської?
Помста чи милосердя – ось вибір героїв. Всяк б’ється за свій інтерес, кожен робить свій вибір. Кречет обстоює цінності, найвища з яких – свобода. Його вибір – боротьба. Мета – Україна. Засіб – правда.

Нова книга знаного українського поета й прозаїка Володимира Шовкошитного – це своєрідний підсумок 30-річного шляху в літературі. Це також і роздуми над глибинними проблемами нашої історії, віри й нашої хресної путі манівцями "чужих пустель" активного учасника всіх трьох новітніх українських революцій, одного з творців відродження Української держави.
Ця книга – це три любові автора: до Бога, до України й до Дружини. Автор ніби говорить нам: "Можна до смерти клясти темряву – і буде темно. Запали свічу!"

До книжки вибраної прози українського письменника-дисидента Анатолія Шевчука "Теплі спогади в холодний вечір" увійшли повість про мордовські табори "Болюче відчуття полону", оповідання "У велику зону", "Ніч з пострілами" та інші твори, написані в різні періоди життя.
На початку шістдесятих років його перші публікації відразу привернули увагу критики і майстрів слова. Це проза, яка тяжіє до побутового реалізму, зображуючи спустошених радянською системою людей, самотніх і незрозумілих оточенню.
У 1966 році Анатолія Шевчука було засуджено за звинуваченням у націоналістичній та антирадянській діяльності. Його оповідання друкувалися в дисидентському збірнику "Лихо з розуму", який вийшов у Парижі, а після виходу на волю письменника не друкували більше двадцяти років.
Його твори удостоєні Всеукраїнської літературної премії імені Івана Огієнка, і без них уявлення про творчість шістдесятників і, зокрема, дисидентів, що чинили опір тоталітаризму, буде неповним.

Нова книжка відомої письменниці Віри Артамонової "Вічно живі" – легенда, реквієм про безсмертність переможців над фашизмом у Великій Вітчизняній війні. Загиблі радянські патріоти, які лежать в могилах, згадують про трагізм війни, мріють про майбутнє нащадків, заради яких поклали своє життя. Наголошується, що всемогутній Бог-Отець пошле своє слово, і вони воскреснуть, вийдуть живими з ям смерті.
Збирається народне віче, яке засуджує злодіяння проти людства. Тільки народовладдя і шлях до світлого завтра – соціалізму, на думку авторки, врятує Україну. Книжка надихає на високий гуманізм і відстоювання правди життя.
Розрахована на широке коло читачів.

Юрій Косач (1908-1990) – племінник Лесі Українки – належить до недооцінених українських прозаїків XX століття. Емігрувати до США, він працював будівельником, був золотошукачем, редагував літературні газети "Обрії" та "За синім океаном".
Його авантюрний роман "Володарка ГІонтиди" – перлина української прози. Вишукана мова, динамічний сюжет, образ романтичного, благородного героя, що стає жертвою любовної жаги до княжни Тараканової, яка претендувала на російський престол, видаючи себе за доньку імператриці Єлизавети Петрівни і Олексія Розумовського, портрети російських шпиків, що розшукували авантюристку по всій Європі, історичні декорації доби рококо – все це перетворює роман у знахідку для справжніх літературних гурманів.

Роман-антиутопія "Цінь Хуань Ґонь" – успішна спроба автора подивитися на нашу дійсність крізь призму сміху, іронії, сарказму і гротеску. "Такого ще в українській літературі не було! Це сучасна "Енеїда"! Її фабула захоплює, її здоровий сміх зцілює, її просто-таки геніальні герої не відпускають із свого товариства навіть тоді, коли перегортаєш останню сторінку цього шедевру"! – така думка кожного, хто читав скорочений варіант роману, надрукований у журналі "Березіль" під назвою "ГуляйТроя".
Нарешті і Ви, шановний читачу, маєте змогу сповна насолодитися цим іскрометним веселим "коктейлем", завітавши у не таку вже й міфічну козацьку корчму.

До книги молодого українського прозаїка Тимурі Литовченка "Апокаліпсис по-київськи" увійшли дві романи: "До комунізму залишалось років п’ятнадцять-двадцять" та "Повість про чотири квітки". Збірка про довжує нову книжкову серію – "Бібліотека українсь кої фантастики", що знайомить читачів із творами су часних вітчизняних авторів, які працюють у популя них літературних жанрах.

Чернігівській ОУНБ ім. В.Г. Короленка подаровано двадцять примірників книги.

Автор чистенних поетичних збірок, лауреат літературно-мистецької премії імені Лесі Українки глибоко вболіває за розвиток і утвердження української мови, української ідентичності, взаємозв’язок її з моральністю особистості. Виховання патріота України, плекання любові до рідної мови, повага до інших мов у центрі уваги і в цій знаковій книжці поезій, проілюстрованій лауреатом Шевченківської премії Валерієм Франчуком.

"Ця книжка – черговий гарний пункт шляху традиції м'якої, риторично обережної та делікатної, чутливої, неприховано сентиментальної поезії в історії української літератури. Кохання, географічна романтика, холодок екзистенційних питань у річищі плавного верлібру... А ще – ненав'язливий, проте рішучий пошук метафізики, пошук вертикалі. "Стосонце" – річ для неквапливого, спокійного читання." Олег Коцарев

П’єса молодого автора спершу нагадує казку – адже більшість героїв – це старі речі, але вдумливе прочитання розкриває перед читачем не лише глибокі соціальні проблеми, але й порушує певні філософські ідеї.

Ця книжка могла б допомогти українцям зробити свою державу успішною одразу після проголошеного відродження Незалежності 1991 року. Та один уряд змінював інший, а їхня суть залишалася незмінною – МАЛОРОСІЙСЬКОЮ, отже цю книжку вони не друкували. Не друкує її також і нинішній, уже післяреволюційний уряд. Чи не з тієї ж причини?
Ця книга для Українців і тих, хто хоче позбутися в собі хронічної хвороби ганебного МАЛОРОСІЙСТВА. Вже очевидно, що вона стане в нагоді й теперішнім очільникам України, яка в своїй війні проти вічного ворога – ординського варвара – стікає кров'ю через ту ж малоросійську відсутність їхньої політичної волі.

Чернігівській ОУНБ ім. В.Г. Короленка подаровано два примірники книги.

Основу нової книжки Юрія Завгороднього складають вірші останніх років, що переважно не включалися до попередніх поетичних збірок. Деякі з них публікувалися в періодиці. Поетичні рядки наповнені болючими спогадами о побратимах, які передчасно відійшли до вічности, о трагічних сторінках нашої історії, а також роздумами про призначення людини.
Окремо представлені поетичні переклади з різних мов, деякі частково друкувалися в українських часописах.

"Світовидність" – восьма поетична книжка Івана Гайворона. Вона складається із п’ятьох розділів мініатюр. П’ятий розділ – рубаї. Книга позначена творчими пошуками, тонким ліризмом і глибиною почуттів.

Дилогія українського письменника Анатолія Дрофаня (1919-1988) "Таїна голубого палацу" та "Музи кохання" присвячені Качанівці, дворянському маєтку, збудованому в 17 ст. фельдмаршалом Петром Рум’янцевим-Задунайським, навколо якого нуртують пристрасті, боротьба за владу, придворні інтриги часів Катерини II.
Продовження сюжетної лінії у пізніші часові відтинки – це історія родини Тарновських, наступних власників палацу, які приймали іменитих гостей, сприяли творенню високої культури, зародженню геніальних задумів. Осяйним подихом кохання позначені долі трьох рідних сестер Василя Тарновського-старшого – Емілії, Юлії, Надії. Тут працювали і насолоджувалися вишуканим товариством письменники Т. Шевченко і М. Гоголь, композитор М. Глінка, історик та етнограф М. Маркевич, художники В. Штернберг, І. Рєпін.
Качанівка і нині залишається енергетичним центром, який вабить красою і поетичністю. Саме сьогодні, коли відроджується цей унікальний музейний комплекс, романи стануть своєрідним путівником на шляху пізнання національної історії.

Нова книга Івана Гайворона є продовженням його своєрідного поетичного бачення. Зерна духовності, посіяні ще з дитинства на його Ґардовому шляху, проросли і щедро заколосились на поетичній ниві. Державність, героїчне минуле, спадкоємність поколінь – глибинна сутність його творчості.

Безперервність історичного зв'язку поколінь полум яним сполохом проходить через всю творчість І. Гайворона. Його слово дихає особливою пам'яттю, притаманною лише цьому поетові. Ці визначні мотиви, як і все пережите автором, відтворюються емоційною образністю.
Державність і незалежність – духовна сутність його поетичного кредо.

Нова книга Івана Гайворона – поема "Екліптика духу" – новий крок у його пошуках і змужнінні як поета, поета нелегкої долі. Разом з тим це й твір філософської заглибленості, широкого епічного плану, що охоплює подіі-роздуми цілих століть: од витоків нашої державності, через багатоліття боротьби за незалежність аж до наших днів.

Збірник документальних оповідань колишнього військового журналіста, члена Спілки письменників України – очевидця афганських подій відкриває нові трагічні сторінки неоголошеної "афганської" війни.

Іван Чумак автор збірок поезії "Пшеничний місяць" (1964), "Материнство землі" (1981), "Серед білого світу" (1985), "А що таке любов?" (1997) "Калинова мелодія" (2002), "При калиновому світлі" (2003), "Вогонь у хатньому вікні" (2005), "Свято любові" (2006); повістей і оповідань "Слід золотого обозу" (1981), "В людей питайтеся" (1991), "Танцювали вдови польку..." (2006) "Ідеш, ідеш – оглянешся..." (2011); книжок оповідань для дітей "Літак, індик і черепаха" (19&7), "Шовковиця" (2007), "Красоля" (2008), "Врятований горобчик" (2010), "Житейські пригоди та химери-нагоди Степанка і Стасика" (2013). До нової книжки "На відстані пам’яті" увійшли твори письменника, в яких порушуються актуальні проблеми морального та духовного вибору сучасної людини.

Книгу складено з частини кращих класичних та помітних сучасних творів драматургії, яка вивчається в курсі української літератури за ПРОГРАМОЮ МІНІСТЕРСТВА освіти і науки України. Ця своєрідна хрестоматія розрахована не тільки на старшокласників середніх шкіл, учнів профтехучилищ, випускників гімназій та ліцеїв, а й на тих багатьох читачів, кому не байдуже основне – пам'ять українського роду й родоводу, хто у своїх мріях, помислах, вчинках і справах на Землі під Сонцем щасливий тим, що справжній українець завжди сповнений власної національної гордості й вільно розкрилений для всесвітнього людинолюбства.

Це книжка спогадів і книжка-спогад, спроба увічнити бодай фраґменти тієї реальності, якої вже немає.
Це книжка, в якої два обличчя, два "я", дві душі. Двоє людей, які багато років тому з єднали свої долі, відтепер сусідять і під однією обкладинкою.
Це щира і насичена оповідь про життєві шляхи, які лягли на мапу світу трикутником: Україна – Венесуела – СІЛА.

Чернігівській ОУНБ ім. В.Г. Короленка подаровано два примірники книги.

"Мобі Дік" – найвідоміший роман класика американської літератури Германа Мелвілла (1819-1891). Цей дивний твір поєднав у собі захоплюючі пригоди, глибокі філософські роздуми і велику людську драму. Автор розповідає про мандри на китобійному судні – сюжет наче б і простий і в той же час багатоплановий. Герой роману капітан Ахаб вирушає у дуже ризикований рейс, він сповнений рішучості відшукати в океані кита-альбіноса на прізьвисько Мобі Дік. Що штовхнуло його на цей крок: ненаситна жага помсти (капітан колись постраждав від кита) чи спроба довести свою владу над силами природи? Хто може стати переможцем у такому поєдинку, в жахливому вирі людських почуттів і непередбачуваної стихії?..

Творчість маловідомої української письменниці Марії Цуканової (1905-1998) нерозривно пов язана з XX століттям. Вона стала свідком революції 1917 року, українського відродження часів УНР, захоплення України більшовиками, Голодомору, репресій, Другої світової війни, еміграції українців до Європи, Аргентини, СІЛА. Уважно стежила за розпадом Радянського Союзу та становленням незалежної України.
Герої її творів переживають драматичні моменти історії минулого століття, але при цьому зберігають благородство, співчуття до інших, уміють любити і підтримувати інших.
До книжки "Завтра знову зійде сонце" однієї з найглибших українських письменниць XX століття увійшли її повісті, опровідання і п’єси, написані в різні періоди її життя. Це – перше в Україні найповніше видання її творів.

Серед пам’яток світової літератури геніальна "Божественна комедія" Данте Аліг’єрі (1265-1321) посідає одне з чільних місць. У своєму найграндіознішому витворі в символічно-алегоричній формі поет зобразив драматичну долю людської душі: її "загибель" у пеклі, "переродження" в чистилищі, тріумф у раю. Поема Данте є найзначнішим явищем Високого середньовіччя і певною мірою передвістям культури Відродження.

Боль пронизала позвоночник... Тазобедренный сустав... Колени... Чем вызваны эти недуги? Какие заболевания им сопутствуют? Почему санаторий нельзя отождествлять с ремонтной мастерской? Какой здравнице отдать предпочтение? Можно ли заняться профилактикой в домашних условиях? На эти и многие другие вопросы подробно отвечает конкретными рекомендациями новая книга доктора Берсенева "Лечение на курорте и курорт на дому при заболеваниях опорно-двигательного аппарата".

Відомий мовознавець Святослав Караванський сказав про перше видання цієї книжки: "Мовні скарби". Професор І.П. Ющук висловився докладніше: "Це справді надзвичайно глибока, цінна й корисна праця. Стільки матеріалу в ній охоплено, стільки тонких і доречних спостережень! Колосальна робота зроблена".
А ось думка доктора філології, професора, директора Інституту НАНУ П.Ю. Гриценка, висловлена в одній з радіопередач "Слово про слово": "Народна мова є живильне джерело, ті потоки Антея, що дають силу титанові. Тільки глибинне занурення в народну мову, осмислений добір з її джерел дає людям крила в творчості. Такими мислителями щодо мови є автори книжки "А українською кажуть так...". Перечитайте її і ви побачите, скільки тут є тонких елементів, нюансів, скільки є такого, що справді вивищує наші знання і зміцнює нашу здатність у володінні мовою".
Звичайно, крім схвальних оцінок, були й зауваження. Саме вони змусили авторів знову закасувати рукава та братися до "переробленого і доповненого". Його тепер і виносять на суд читачів.

Чернігівській ОУНБ ім. В.Г. Короленка подаровано два примірники книги.

Висвітлено історичні твердження, що український народ і його держава Русь уже були відомими та великим в VI-IX ст., а у 988 р. Володимир, Великий князь Русі, прийняв християнство в Херсонесі-Севастополі (Крим). Це була епоха, коли велика держава Русь і її народ творили європейську історію, коли ніякої Росії, навіть Московії, у ті далекі часи не існувало. Тільки у 1147 р. на болоті річки з’явилось "селение" Москва, після цього, через два століття, сформувалось Московське царство. Філософсько-історичний і практичний аналіз дає змогу усвідомити причини та можливі напрями виходу з критичного становища українського народу і його держави.

Впала колона. Під таким заголовком 6 червня 2002 року вийшов у світ некролог, присвячений Ігорю Ґереті. Тоді така назва некролога видалась мені дещо завищеною. Ігор, думав я тоді, був не колоною а Ігорем, тобто людиною, здатною вставати, падати і знову вставати. А колона, розбиваючись у друзки, падає лише один-єдиний раз. Та з плином часу змінювалось і моє сприйняття назви публікації про трагічну смерть і величні похорони мого побратима.

Автор цієї книги не знав війни, названої Великою Вітчизняною. Але на ній залишилися його близькі й далекі родичі, його односельці – бійці чорних рот. Чудом уцілівши, пройшла через гітлерівські концтабори його мати. Зовсім підлітком на тій війні одержав свою першу державну нагороду батько письменника, а війна у свою чергу забрала у нього та в чотирьох менших братів і сестрички батька, відібрала здоров'я, молодим поклала в домовину.
Письменнику ж довелося побачити іншу – афганську війну, де також воювали і гинули з обох боків майже діти.
Тому, звертаючись до військової тематики, автор кож¬ним рядком закликає: Люди, знищіть війну!

Це дванадцята книга відомої української поетеси із Тернопільщини – найкраще, найдобірніше зерно зібране за тридцять років її творчої праці.
У книжці вміщено кілька нових віршів.

Мачківський Микола Антонович народився 10 січня 1942 року в с. Хоросток Славутського району на Хмельниччині. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І.Я. Франка. Працював у пресі – редактором Білогірської районної газети, обласної – "Подільська панорама", літредактором і літконсультантом обласних газет "Радянське Поділля" (нині – "Подільські вісті"), "Корчагінець" ("Ровесник"), завідував кабінетом молодого автора при Хмельницькій обласній організації НСПУ, був науковим співробітником музею "Літературна Хмельниччина", редактором Хмельницького державного видавництва "Поділля".

Розумію душевний стан поета, який на порозі власного 60-річчя укладав цю поетичну книжку. Перечитував сторінки написаного на світанку, ополудні та під вечір життя – і зчаста видавались ті одкровення душі прив’ялими квітами. Колись розкішні й запашні, мов троянди чи лілії, вони зберегли ледь чутний аромат. Але враз око побачить непомітну колись ромашку чи стокротку – і серце стрепенеться, відгукнеться...

З автором цієї книжки я мав честь познайомитися у роки нашої оновленої Незалежності. У 1992 році разом з Аскольдом Лозинським, Іваном Драчем, Миколою Жулинським, Павлом Мовчаном на базі громадського товариства "Українська родина", яку мені випало очолювати з перших днів вільної України при Спілці письменників України, ми провели Всесвітній конгрес (пізніше – Форум) українців.

До нової книжки відомого українського письменника Олега Чорногуза "Притулок для блазнів" увійшли однойменний сатиричний роман у драматургії на багато дій та дві сатиричних комедії "Ювілейний сувенір" і "Красуня за викликом", якими автор продовжує галерею вітчизняних авантюристів у слові, започатковану ще піввіку тому. За благопристойними масками українських бізнесменів, чиновників і політиків двадцять першого століття читач легко розпізнає хижі й підступні обличчя негідників, здирників і шахраїв, які за пустими розмовами про національне й державне дбають лише про власне збагачення та блазнюють перед сильнішими і впливовішими за себе в ім’я досягнення злочинних цілей.
Книга розрахована на широке коло читачів й у першу чергу адресується тим, хто вірить, що людство ще можна врятувати сміхом над смішним і потворним.

Коли війна закінчиться (а вона таки закінчиться!), ми повернемося до цих проблем – нас спонукатиме пам’ять про героїв Небесної сотні, – про загиблих на ній, зрештою, всі й кожен, хто хоче нової України, візьмуться за все відкладене через форс-мажорні обставини.

Оповідання колишнього військового журналіста, а нині відомого українського прозаїка – про дітей, у чиїй долі військова служба, сучасні Збройні Сили України посідають особливе місце.

I слово, і мен – це зброя. Хоча різна за силою, впливом, призначенням. І Слову, і Мечу служив Павло Богацький. Він був письменником і військовиком, редактором і видавцем журналу "Українська Хата", що вплинув на розвиток української літератури першого десятиліття XX століття, а ще – отаманом Коша охорони республіканського ладу УНР під час визвольних змагань 1917-1920 років.
Художньо-документальний роман Василя Горбатюка – це захоплива розповідь про майже невідомого нині літератора й учасника визвольного руху, життєвий і творчии шлях якого тісно пов’язаний з долями тоді молодих Микити Шаповала Максима Рильського, Олександра Олеся, Грицька Чупринки, Володимира Свідзінського, Павла Тичини, Миколи Євшана, Олени Журливої, Галини Журби та інших письменників, військових, політичних діячів України. Художня оповідь майстерно переплетена з документальними матеріалами, що яскраво і виразно передають читачеві епоху і дух боротьби за українську державу.

Молодий лікар Василь Васильович після закінчення медичного інституту починає працювати в терапевтичному відділенні. Одного разу до нього звернулася літня хвора, яка вважала, що її не так лікують і взагалі... збираються вбити. Лікар обурений таким ставленням до медицини і лікарів, але наступного ранку хвора несподівано вмирає. Він починає власне розслідування, але ті, кого він підозрює, нагло гинуть. В цьому розслідуванні йому допомагає його кохана дівчина, медсестра відділення. Але виявляється, що саме вона... є тим злочинцем, кого вони шукають. Василь Васильович в розпачі і розгубленості, але з честю доводить цю справу до кінця.

Нова книга українського письменника Анатолія Гая – це схвильована розповідь митця, який багато побачив і пережив, про наше розхристане буття, в якому клубком протиріч сплелись високе и приземлене, велич людського духу і дрібненька ницість, самозречена любов до багатостраждальної неньки України кращих її синів і дочок та хохляцьке манкуртство звироднілих, змілілих душею безбатченків, у кого від гордих, волелюбних козаків залишились хіба що прізвища.

Нова збірка повістей відомого прозаїка, автора 18-ти книг для дітей і дорослих Анатолія Гая розповідає про невідоме українському читачеві життя підлітків окупованого радянськими військами, охопленого громадянською війною Афганістану.
Неоднозначне, часто суперечливе і від цього ще трагічніше сприйняття афганськими дітьми кривавих подій братовбивчої війни не втратило своєї актуальності і через півтора десятка років після виведення Обмеженого контингенту радянських військ та розпаду однієї з найкривавіилих імперій під облудною назвою Союз Радянських Соціалістичних Республік.

Поділитись:

Розклад роботи:

Бiблiотека:

Пн-Чт: 09:30 – 20:00

Сб-Нд: 10:00 – 18:00

Інтернет-центри "Бібліоміст" та "LEAP":

Пн-Чт: 09:30 – 20:00

обслуговування користувачів до 19:45

Сб-Нд: 10:00 – 18:00

обслуговування користувачів до 17:45

П'ятниця – вихідний день
Останній вівторок місяця – санітарний день