СКАЛАЦЬКИЙ Кім Григорович
Скалацький Кім Григорович – наук. пр. музею історії Полтавської битви (1961-66), зав. фондами (1966-74) потім (1974-99) директор Полтавського художнього музею. 46 років музейного стажу.
Збирач і дослідник української ікони, народного малярства, фотографів Полтави (1861-1924).
Для ПХМ зібрав колекції іконопису, народної картини Полтавщини – твори В. Боровиковського, О. Кропивникова, С. Кияшка, Д. Рудича, Ф. Стовбуненка, Г. Ксьонза, К. Білоур, О. Шабатури. Ним відкриті імена не менше тридцяти майстрів пензля.
Музей завдячує йому роботами Ж.Б. Грьоза, А. Гальза, Г. Фюгера, Г. та І. Мясоєдових, К. Маковського, І. Дряпаченка, М. Пимоненка, О. Герасимова, О. Рощиної, М. Башкирцевої та ін.
Замість "ідейно-тематичних" полотен художників союзних республік (згідно наказів Мін. культури) ціленаправлено комплектував колекцію полтавських художників.
Для музейників Полтави (передусім історико-краєзнавчого, І. Котляревського), Диканської картинної галереї, заповідника М. Гоголя він завжди був (і лишається) порадником з різноманітних музейних питань. Як художник, знавець техніки живопису старих майстрів, відтворив для гоголівського заповідника (по уцілілим фото) усі портрети, які загинули на садибі Гоголів. Як дослідник життя і творчості М. Башкирцевої допоміг створити її кімнату в Диканській карт, галереї, у т.ч. виконав кілька копій з картин художниці. Подібну допомогу надав також фонду Є. Зотова – І. Мясоєдова у Вадуці.
Його допомогою користувались закордонні дослідники у т. ч. редакція Allgemeines Künstler lexikon у Мюнхені та Ляйпцігу, працівники університету в Осло – Slavisk-Baltisk Institutt (був консультантом Geir'a Kjetsaa, проф. історії рос. літератури, автора книги "Nikolaj Gogol. Den gatefulle dikteren. 1990. Oslo).
Художник-реставратор, експерт творів живопису.
Узбірнику окрім книги про X. та Я. ван Ейків подані 12 статей та два повідомлення про новознайдені твори В. Боровиковського та А. Кульчицького.
Збирач і дослідник української ікони, народного малярства, фотографів Полтави (1861-1924).
Для ПХМ зібрав колекції іконопису, народної картини Полтавщини – твори В. Боровиковського, О. Кропивникова, С. Кияшка, Д. Рудича, Ф. Стовбуненка, Г. Ксьонза, К. Білоур, О. Шабатури. Ним відкриті імена не менше тридцяти майстрів пензля.
Музей завдячує йому роботами Ж.Б. Грьоза, А. Гальза, Г. Фюгера, Г. та І. Мясоєдових, К. Маковського, І. Дряпаченка, М. Пимоненка, О. Герасимова, О. Рощиної, М. Башкирцевої та ін.
Замість "ідейно-тематичних" полотен художників союзних республік (згідно наказів Мін. культури) ціленаправлено комплектував колекцію полтавських художників.
Для музейників Полтави (передусім історико-краєзнавчого, І. Котляревського), Диканської картинної галереї, заповідника М. Гоголя він завжди був (і лишається) порадником з різноманітних музейних питань. Як художник, знавець техніки живопису старих майстрів, відтворив для гоголівського заповідника (по уцілілим фото) усі портрети, які загинули на садибі Гоголів. Як дослідник життя і творчості М. Башкирцевої допоміг створити її кімнату в Диканській карт, галереї, у т.ч. виконав кілька копій з картин художниці. Подібну допомогу надав також фонду Є. Зотова – І. Мясоєдова у Вадуці.
Його допомогою користувались закордонні дослідники у т. ч. редакція Allgemeines Künstler lexikon у Мюнхені та Ляйпцігу, працівники університету в Осло – Slavisk-Baltisk Institutt (був консультантом Geir'a Kjetsaa, проф. історії рос. літератури, автора книги "Nikolaj Gogol. Den gatefulle dikteren. 1990. Oslo).
Художник-реставратор, експерт творів живопису.
Узбірнику окрім книги про X. та Я. ван Ейків подані 12 статей та два повідомлення про новознайдені твори В. Боровиковського та А. Кульчицького.
Видання присвячене 500-літтю знаменитого твору Леонардо да Вінчі – спірним питанням його атрибуції (дати, імені портретованої).
Розклад роботи:
Бiблiотека:
Пн-Чт: 09:30 – 20:00
Сб-Нд: 10:00 – 18:00
Інтернет-центри "Бібліоміст" та "LEAP":
Пн-Чт: 09:30 – 20:00
обслуговування користувачів до 19:45
Сб-Нд: 10:00 – 18:00
обслуговування користувачів до 17:45
П'ятниця – вихідний день
Останній вівторок місяця – санітарний день
Останній вівторок місяця – санітарний день