БРИЖИЦЬКА Світлана Анатоліївна

БРИЖИЦЬКА Світлана Анатоліївна

821.161.2.09
Ш 37
Брижицька, Світлана Анатоліївна.
  "Я не одинокий." [Текст] : нац. самоствердження Тараса Шевченка та його вплив на становлення нац. ідентичності українців (друга чверть XIX ст. - середина 20-х років ХХ ст.) : монографія / Світлана Брижицька ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, Центр українознавства. – Черкаси : Брама-Україна, 2006. – 191 с.

  На широкій джерельній базі з'ясовуються складові національного самоствердження Тараса Шевченка; досліджуються формовияви його національної самосвідомості. Доведено, опосередковано за листами до митця існування його впливу на формування національної ідентичності його сучасників. Простежено визначення українцями себе як "українців" через вживання української мови, національне ототожнення з образом Т. Шевченка.
  Для істориків, а також для всіх, хто цікавиться процесами націєтворення і формування національної ідентичності.

821.161.2.09
Ш 37
Брижицька, Світлана Анатоліївна.
  Життя і слово українця для українців [Текст] : Тарас Шевченко і становлення національної ідентичності українців за матеріалами книг вражень на його могилі 1896-1926 рр. : монографія / Світлана Брижицька ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка, Центр українознавства. – Київ : Задруга, 2006. – 296 с. : іл.

  У монографії, на основі великого фактологічного наукового матеріалу – "Книг вражень відвідувачів могили Тараса Шевченка" (1896–1902, 1904–1906, 1906–1910, 1914–1916, 1917–1921, 1924–1926 рр.) (Чернеча гора, м. Канів), – вперше, в контексті історичних суспільно-політичних змін в Україні (кінець XIX ст. – середина 20-х років XX ст.), системно досліджується процес впливу постаті українського поета, митця, мислителя Тараса Шевченка на становлення національної ідентичності українців.
  Для істориків, а також для всіх, хто цікавиться процесами націєтворення і формування національної ідентичності.

  Ядловський Іван Олексійович – сторож і доглядач могили Тараса Шевченка в Каневі. Народився 18 червня 1846 року у Каневі, підлітком зустрів тут Шевченка, пізніше брав участь у похованні поета на Чернечій горі. Потім троюрідний брат Тараса Шевченка Варфоломій Шевченко запропонував Івану Олексійовичу стати доглядачем Кобзаревої могили, на що той відразу погодився. Біля півстоліття він охороняв могилу поета, доглядав дерева і квіти біля неї.
  З роками Іван Ядловський втратив здоров'я, але продовжував доглядати Шевченкову могилу. Так тривало до останніх днів його життя. Помер 21 лютого 1933 року на 87-у році життя. Про Ядловського письменник Семен Скляренко сказав, що "історія Ядловського – це історія могили поета". Виконуючи волю покійного, його поховали недалеко від могили Тараса Шевченка.

821.161.2.09
Ш 37
  Шевченківський Національний заповідник [Текст] : [буклет / авт. тексту: С. А. Брижицька]. – Черкаси : Піксель, 2011. – 23 с. : кольор. іл. – (в обкл.)

  Музейная коллекция заповедника насчитывает более 20 тысяч уникальных памятников, украшением которых мемориальные вещи и офорты Тараса Шевченко, редкие издания его произведений, высокохудожественные произведения украинских и зарубежных художников, шедевры народного художественного творчества, ценные архивные документы, фото- и киноматериалы, аудио- и видеозаписи знаменитых бандуристов и кобзарей.

  Чернігівській ОУНБ ім. В. Г. Короленка подаровано три примірники книги.

821.161.2.09
Ш 37
Брижицька, Світлана Анатоліївна.
  Подія на Чернечій і долі людей [Текст] : про заміну чавунного хреста на могилі Тараса Шевченка : [монографія] / Світлана Брижицька ; Шевченк. нац. заповідник. – [2-ге вид., перероб., допов.]. – Черкаси : Ольга Вовчок, 2013. – 198, [3] c. : іл.

  У дослідженні викладено матеріал про людей (установлено їхні імена, сфера діяльності кожного), які безпосередньо були причетними до ухвалення рішення щодо заміни чавунного хреста (архітектор Віктор Сичугов), встановленого 1884 року на могилі Тараса Шевченка, на пам'ятник 1923 року (скульптор Калень Терещенко), а також подано спогади свідків цих подій і відгуки відвідувачів могили 1925–1928 років.
  Вперше проаналізовано ставлення відвідувачів могили Тараса Шевченка до першого радянського пам'ятника (1923) на могилі митця.

Поділитись:

Розклад роботи:

Бiблiотека:
Пн-Чт: 09:30 – 20:00
Сб-Нд: 10:00 – 18:00
Інтернет-центри "Бібліоміст" та "LEAP":
Пн-Чт: 09:30 – 20:00

обслуговування користувачів до 19:45

Сб-Нд: 10:00 – 18:00

обслуговування користувачів до 17:45

П'ятниця – вихідний день
Останній вівторок місяця – санітарний день