КРАСА І ВЕЛИЧ СИМВОЛІВ ДЕРЖАВНИХ

КРАСА І ВЕЛИЧ СИМВОЛІВ ДЕРЖАВНИХ

19.08.2020
121

cover

КРАСА І ВЕЛИЧ СИМВОЛІВ ДЕРЖАВНИХ

 

  Сьогодні, у час відродження національної свідомості, гостро постає проблема української символіки. Статтею 20 Конституції України визначено, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.
  За 29 років незалежності ці символи не лише увійшли в життя українців, але й стали відомими для багатьох мільйонів громадян інших держав завдяки спортсменам, співакам, митцям.
  Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Уперше поєднання синього і жовтого з'явилося на гербі Львова: Данило Галицький подарував місту, заснованому в 1256 році, герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі. Прапори козаків Запорізької Січі також часто мали поєднання синьо-жовтого, особливо з початком XVIII століття. Зазвичай, на прапорі було і зображення козака в одязі золотого або червоного кольорів.
  16 березня 1917 року українські синьо-жовті прапори вперше після Лютневої революції публічно з'явилися в Києві, Одесі та Харкові. Українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалася під українськими прапорами.
  Після проголошення утворення Центральної Ради (17 березня 1917 року) перший президент України Михайло Грушевський затвердив таке поєднання кольорів як офіційний прапор країни.
  1991 року, після розвалу СРСР, синьо-жовтий прапор де-факто використовувався як державний стяг незалежної України. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим біколором статус офіційного прапора країни.
  Є різні погляди на походження нашого прапора. Місцевості, де зародилася хліборобська цивілізація, притаманні саме сині й жовті кольори. Золоті хлібні лани і мирне ніжно-блакитне небо над ними, синя дніпровська або морська хвиля і жовтий пісок – усе це зроду-віку складало краєвид нашої землі.
  До Державного Прапора України виявляють пошану, схиляючи голову чи вклоняючись, а часом і стають на одне коліно. Військові віддають прапорові честь.
  23 серпня в Україні щорічно відзначають День Державного Прапора.
  З найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери.
  Київський князь Володимир Святославович (980–1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого – тризуб. Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесне, земне й потойбічне, поєднання Божественного, Батьківського й Материнського – священних начал, трьох природних стихій – повітря, води й землі.
  У грудні 1917 року Українська Центральна Рада прийняла тризуб як герб УНР.
  З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку тризуб увійшов у крайовий герб Західної області УНР. Залишався він головним елементом герба гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.
  З перших днів проголошення незалежності України в 1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України – золотий тризуб на синьому щиті.
  До найбільших святинь будь-якого народу належить національний гімн. Це ті слова та музика, які змушують кожного підійматися при перших же акордах, з трепетом у серці слухати ту мелодію, яка віднаходить найпотаємніші струни, кличе до високого й світлого. Гімн України "Ще не вмерла України" – один з головних державних символів поряд з прапором і гербом. Державним гімном є перший куплет та приспів пісні "Ще не вмерла Україна і Слава, і Воля", слова якої написав Павло Чубинський, а поклав на музику Михайло Вербицький. Музичну редакцію Державного гімну ухвалила Верховна Рада України 15 січня 1992 року; слова гімну затверджено "Законом про Гімн України" 6 березня 2003 року.
  Більш детально про походження та історію українських державних символів користувачі бібліотеки можуть дізнатися з книг, які представлені на віртуальній виставці "Краса і велич символів державних", присвяченій 29-й річниці Незалежності України.

01.борисова

  Борисова О. В. Історія української державності [Текст] : підручник : у 2 т. Т. 2. 1917–2017 рр. / О. В. Борисова, А. О. Климов ; Луган. нац. аграр. ун-т. – Київ : Кондор, 2018.


  У підручнику на основі аналізу історичних джерел та наукової літератури розкриваються вузлові проблеми української державності від давніх часів до сьогодення. Підручник складається з двох томів. У Т. 1 викладено матеріал з історії української державності від найдавніших часів до 1917 р.; у Т. 2 – від 1917 до 2017 р. Основна увага зосереджується на аналізі історичних фактів, подій та явищ, змісті документів, важливих для становлення та розвитку української держави, діяльності українських державних діячів. До розв'язання низки питань запропоновано авторський підхід.
  Кожній темі лекції передує набір ключових термінів і понять, а в кінці містяться контрольні запитання для самоконтролю і самоперевірки та творчі завдання. Наприкінці кожного тому надається пакет тестових завдань з періоду, якому присвячений том, та список рекомендованої літератури.
  Книга розрахована на викладачів та студентів ЗВО усіх спеціальностей, а також тих, хто цікавиться проблемами історії України та української державності. 

02.загайневіч

  Загайкевич М. П. Державний гімн України [Текст] / М. П. Загайкевич ; [упоряд. М. П. Линник]. – Київ : Музична Україна, 2006. – 55 с.


  Популярний історичний нарис про авторів, народження і редагування пісні "Ще не вмерла Україна" (муз. М. Вербицького, сл. П. Чубинського), що є національним гімном України. Книжка містить унікальні фото, ноти, а також клавір твору, затверджений як Державний символ України в ред. М. Скорика і Є. Станковича. 

03.капранови2

  Капранов В. Мальована Історія Незалежності України [Текст] / Брати Капранови ; худож. Ю. Журавель [та ін.]. – 5-те вид. – Київ : Зелений пес, 2016. – 79 с.


  Незалежність не впала з неба – державницька традиція живе на наших землях зі скіфських часів і фактично не переривалася до 1991-го. Короткий і зрозумілий виклад подій минулого разом із мальованими історіями дозволить читачам легко зорієнтуватися у такому складному питанні, як походження Української держави та боротьба за її встановлення, а пантеон героїв дасть приклад для наслідування.
  Це – книжка для дорослих і дітей, для батьків, які хочуть, щоб їхні нащадки виросли українцями. 

04.конституція

  Конституція України [Текст] : станом на 8 жовт. 2010 р. – Офіц. вид. – Київ : Центр учбової літератури, 2010. – 79 с.


  Чинне законодавство України зі змінами та доповненнями. Конституція України – Основний Закон нашої держави, який необхідно знати кожному громадянину України. 

05.кліменко

Клименко Наталія. Українська легко! [Текст] / Наталія Клименко, Павло Мельник-Крисаченко. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 283 с.


  Видання для тих, хто: спілкується українською і хоче вдосконалити свої знання; прагне запобігти помилковому слововживанню; бажає дізнатися нові фразеологізми й синоніми; намагається уникнути вживання не властивих українській мовній традиції зворотів і висловів. 

06.крупник

  Крупник Л. О. Історія України: формування етносів, нації, державності [Текст] : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / Л. О. Крупник ; Київ. нац. ун-т внутрішніх справ. – Київ : Центр учбової літератури, 2009. – 213 с.


  Розглянуто теоретико-концептуальні проблеми розвитку етносів, нації, державності на теренах України від витоків до сучасності. Метою є осмислити ключові аспекти історії, культури, національних та державотворчих процесів, простежити самобутність розвитку української нації. Ознайомлено читача з найновішими теоріями, використано сучасну статистичну інформацію. Для курсантів, студентів та викладачів, усіх, хто зацікавлений історією, етнонаціональними проблемами в Україні.

07.макарчук

  Макарчук С. А. Етнічна історія України [Текст] : навч. посіб. / С. А. Макарчук. – Київ : Знання, 2008. – 471 с.


  У посібнику узагальнено відомості з етнографічних, археологічних і різновидових писемних джерел, а також найважливіші історіографічні концепції, що розкривають питання етногенезу й етнокультурної історії українського народу. Розглянуто виступання і тяглість у часі характеристичних компонентів української мови в писемних пам'ятках, звичаєво-обрядовий супровід народного побуту, місце християнської віри у житті людей, етнодемографічні процеси від доби Київської Русі до сучасності. Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, широкого кола читачів, які цікавляться історією українського народу. 

08.панченко

  Панченко В. Літературний ландшафт України. ХХ століття. 50 "слайдів" [Текст] / Володимир Панченко. – Київ : Ярославів Вал, 2019. – 523 с.


  "Від Франка до Андруховича" – так могла б називатися ця книжка про літературний ландшафт України ХХ століття. Автор пропонує читачам подорож у країну книг, що протягом десятиліть живуть своїм життям, ставши літературною класикою. 50 "слайдів" – це оригінальні, вільні від квазінаукового стилю, інтерпретації знакових художніх творів, полеміка, цікаві – а часом і драматичні – історії, зіперті на нові архівні матеріали, мемуарні сюжети, інтерв'ю з Павлом Загребельним, Іваном Дзюбою, Іваном Драчем, Анатолієм Макаровим, Сергієм Тримбачем… Видання адресоване не лише філологічній аудиторії: "слайди" розраховані на активний діалог із кожним, хто має смак до художньої літератури. 

09.панченко2

  Панченко В. Старовинні герби українських міст [Текст] / Володимир Панченко. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 383 с. : іл.


  У пропонованому виданні – графічні реконструкції, описи та відомості з історії старовинних гербів міст і містечок з усіх регіонів нашої держави, відтворені за тогочасними документальними джерелами – від XIV до початку ХХ століття. Ця книга – безцінна знахідна для всіх небайдужих шанувальників українських старожитностей та нашої минувшини. 

10.сергійчук

  Сергійчук В. І. Національна символіка України [Текст] : для серед. та ст. шк. віку / В. І. Сергійчук ; худож. оформ. Л. В. Демчишина. – Київ : Веселка, 1992.


  Сьогодні гостро постає проблема української символіки. Правильну відповідь може дати лише ретельне вивчення історичних джерел, котрі збереглися дотепер. Читач відкриє для себе багато нового й цікавого, познайомившись із маловідомою інформацією про традиції використання нашим народом гербів, прапорів, гімнів протягом тисячоліть. 

11.третяк

  Третяк А. Подорож Україною [Текст] / [Анна Третяк]. – Київ : АВІАЗ, 2018. – 240 с.


  Ця книга створена для тих, хто хоче ближче познайомитися з Україною, торкнутися багатств нашого краю та відвідати його цікаві місцини. Можливо, саме це видання надихне вас на реальні подорожі. 

12.уривалкін

  Уривалкін О. М. Історія України (кінець XVII – початок XXI століття) [Текст] : посібник / О. М. Уривалкін. – Київ : КНТ, 2007. – 433 с.


  Автор на базі новітніх джерел та досліджень, як вітчизняної, так і зарубіжної історичної науки, пропонує читачам посібник з історії України кінця XVII – початку XXI століття. У виданні проаналізовано події політико-соціального, економічного характеру, особливості духовного розвитку суспільства, взаємини України з сусідами, викладено динаміку боротьби за державність, успіхи та втрати на цьому шляху. Посібнику властиві неупередженість, об'єктивність поглядів, прагнення оптимально поєднати факти і тенденції.

13.українськи (1)

  Українські традиції [Текст] / упоряд. О. В. Ковалевський. – Харків : Фоліо, 2011. – 571 с.


  Це видання – унікальна антологія, чудове джерело для всіх, хто хоче відчути, чим жив український народ від давніх-давен до нашого часу. "Влес-книга", Геродотова "Скіфія", Апокрифи та Житія перших руських святих, українські легенди, народні пісні й думи, а також інші цінні пам'ятки, – усі разом, зібрані тут матеріали формують цілісну картину духовної й культурної діяльності українців у різні часи та епохи. 

14.фігурний

  Фігурний Ю. С. Історичні витоки українського лицарства [Текст] : нариси про зародження і розвиток козацької традиційної культури та національне військове мистецтво в українознавчому вимірі / Фігурний Ю. С. ; НДІ українознавства. – Київ : Стилос, 2004. – 305 с.


  Книга знайомить читачів з історичними джерелами українського лицарства – козацтва. Автор досліджує проблему зародження і розвитку козацької традиційної культури та національне військове мистецтво в українознавчому вимірі. У книзі розглядаються стародавні елементи козацького культурного комплексу, які пов'язують його з мілітарною культурною традицією багатьох індоєвропейських народів. Окремі нариси присвячені вишколу молодих воїнів, культу воїнів-звірів, культам коня та меча-шаблі, кобзарям, символіці червоного кольору, особливому – ставленню воїна до жінки, а також побратимству, лицарському кодексу, впливові козацької культури на українське державотворення та правотворення. Книга розрахована на викладачів та студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів, усіх тих, хто цікавиться історією та культурою українського лицарства – козацтва. 

 

 

Підготувала бібліотекар

відділу абонемента
Наталія Лаврентьєва

 

Повернутись
Поділитись: