Таку книгу повинне мати кожне село, надто – маленьке, в яких і перспектив на виживання нібито не залишилося ніяких. Але ж вони є! Та серце кричить на всі заставки: не може ж такого статися, щоб про село, яке дало путівку в життя десяткам, сотням поколінь, раптом почали говорити, що воно... було... Колись... Цивілізація вельми не справедлива пані. Ради власної вигоди здатна на будь-які вибрики.
  Незалежність України, як не прикро, почала залишати за собою – не криваві – забур’янені сліди... А в них одне за одним зникають мальовничі, солов’їні, самобутні українські села. Разом зі своєю багатовіковою історією. Звісно, винні самі люди. Одні – зістарились передчасно. Інші – розбіглися, куди очі дивляться. Як результат, не народжуються діти... Закриваються школи... Втрачається перспектива...
  Ольга Дорогінська, як колишній багаторічний директор школи і голова сільської ради, зібравши для цієї книги дуже багатий матеріал, простежує занепад Терешківки на Поліссі, так би мовити, зсередини. Звідки і як брався-насувався на бідні селянські голови той незупинний занепад?..
  Читайте, аналізуйте, порівнюйте... У кого є ще час, може, спинити таку ж катавасію у своєму селі?..
  Поки не пізно...
  Книга розрахована на широкий читацький загал. І все ж – насамперед – адресується вона молодим людям, оскільки світле майбутнє України – в їхніх руках!