"БУРЕМНІ БУРИМЕ" — це поетичний неспокій і водночас незвична, незвичайна подорож у світ несподіваних слів та метафор. Разом з тим — це твір високої емоційної та інтелектуальної напруги, в якому, здається, математично прораховано місце для кожного слова, для кожної метафори. Треба бути сміливою людиною, щоб взяти за основу саму літературну форму "буриме" — написання вірша на задані рими. Але саме виправданість задуму і дозволяє сягнути ефекту зримості нашої вселенської єдності. Пишучи нові і абсолютно автентичні (авторські!) вірші на рими з окремих поезій своїх братів по болю — "живих, і мертвих, і ненароджених, і в Україні і не в Україні сущих", без огляду на вік та "заслуженість", на приналежність чи неприналежність до якихось творчих письменницьких організацій, поет тим самим намагається донести до нас Істину: "Ви і я — Ми! Ми — совість, мова, душа і кров народу. Ділити нічого, ділитися згубно. Або ми є, або нас нема, а разом з нами — і народу..."
  Так аж уявляється, як пише він свої вірші, священно-дійно намагаючись зберегти рими побратимів, що залишилися дивом на аркушах після святотатської роботи цензорів і чинбарів...

  У книзі розповідається про історію села Сакунихи та хутора Коцурового, що в Посулянському краї, ідеться про походження назви цих населених пунктів, час заснування, висвітлюється життя їх мешканців з давніх часів до сьогодення. Є тут відомості про участь земляків у селянсько-козацьких повстаннях першої половини XVII ст., Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького, Першій та Другій світових війнах, боротьбі за незалежність на різних етапах державотворення.
  Особливо широка та різнобічна інформація про глибинне коріння роду Коцурів. Книга містить цікаві, зворушливі спогади, нариси, розповіді з власного життя автора, його родини, односельців, просто добрих людей.

   Кожна людина повинна любити свій рідний край. Коли ж вона хоче полюбити його щиро — вона мусить не тільки знати свій край таким, який він є тепер, але й повинна знати його минувшини.
  Породжені об'єктивними умовами і тісно пов'язані із ними традиції, звичаї, обряди, побут — не застигле явище, а динамічна система, в якій постійно відбувається взаємодія старих, нових і змішаних форм. У цьому складному процесі традиції як правило постійно трансформуються, а інновації через комерційні форми перетворюються на традиції. Таким чином, забезпечується живий зв'язок історії, відбувається передача культурного надбання від покоління, без чого не може існувати жоден народ.

  Пропонована збірка продовжує започаткований книгою "Сковорода Григорій. Дослідження. Розвідки. Матеріали" філософсько-світоглядний аналіз творчості Г. Сковороди в контексті розвитку української і світової культури. Подані статті й уривки з праць учених України, української діаспори та західних науковців відтворюють розмаїття концепцій і часом дискусійних інтерпретацій мислителя.
  Для філософів, істориків, літературознавців, усіх, хто цікавиться історією української культури.

   У "Словнику символів культури України" подано інформацію про найважливіші наукові, філософські, художні, міфологічно-релігійні, побутові символи українців.
  Автори намагаються охопити значні часові періоди існування певного символу, широкий ареал побутування. Простежується виникнення, функціонування символів від найдавніших часів до сьогодення, причому на всіх континентах. Значна увага приділена питанням семантики певного символу в античній міфології, релігії (Єгипет, Греція), слов'янському народовір'ї (язичництві), християнстві, ісламі, буддизмі. Словник уміщує близько 380 словникових статей та 450 термінів-символів.
  Розрахований на студентів вищих навчальних закладів, викладачів та науковців, учнів загальноосвітніх шкіл, коледжів та ліцеїв.

   Бібліографічний нарис "Ukraina terra Cosaccorum: Україна — земля козацька" не випадково отримав таку назву, адже якихось 3-5 століть тому наша країна була відома у світі саме під таким іменням.
  Видання вміщує бібліографічні матеріали про козацтво і статті, присвячені цій тематиці, а в додатках подано цитати про козаччину, підібрані зі сторінок підручників для вищої школи, довідкових та наукових видань, афоризми гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Мазепи і Пилипа Орлика, статтю О.М. Титової "Пізньосередньовічні пам'ятки Київщини" про археологічні свідчення козацької доби, що збереглися до наших днів, світлини. Бібліографічний нарис буде цікавим для широкого загалу фахівців у галузі історії, освіти та літературознавства, науковців, аспірантів, студентів, краєзнавців і всіх, кого цікавить найяскравіша сторінка з минулого України — доба козацтва.

  Пропонована книжка є збіркою наукових праць учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції "Наукова спадщина Михайла Максимовича (до 200-річчя з дня народження вченого)", що відбулася в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди 14-15 жовтня 2004 року.
  У працях аналізується, обмірковується різнобічний науковий та педагогічний доробок видатного вченого-патріота і сподвижника національної культури М. Максимовича, котрий все більше повертається в наше практичне буття.
  Для фахівців, аспірантів, студентів і всіх читачів, які цікавляться проблемами національної історії, філології, археології, філософії, ботаніки, педагогіки, культурології.