Народився на Сумщині в чудовому селі Куличці 26 серпня 1918 р. Селянський спосіб життя, вибагливе виховання, основане на християнській моралі, прищепили серйозне відношення до праці, толерантне, поважне відношення до людського загалу. Як майже у кожного художника потяг до малювання, до того, щоб відтворити в ньому бачене, яке відкривало пізнання оточуючого світу, пробудилося в мене ще в ранньому дитинстві. В подальшій долі ніщо інше не могло зацікавити, крім малювання, крім того, що пов’язувало з образотворчим мистецтвом.

  Серйозну художню освіту одержав у Харківському художньому училищі (1936-1939 рр.) та Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Ю. Репіна, який закінчив у 1951 році по спеціальності художник – живописець.

  З 1953 року живу і працюю в м. Чернігові. Працював у товаристві художників, був заступником голови правління по творчій роботі, займався організацією виставок, створив студію образотворчого мистецтва, брав активну участь в міських, обласних та республіканських виставках. Був депутатом міськради двох скликань, уповноваженим спілки художників по Чернігівській області. Брав участь у створенні обласної Спілки художників. Лауреат Чернігівської обласної премії ім. М. М. Коцюбинського 1993 р., член Національної Спілки художників з 1962 року.

  На виставці моїх творів показані роботи, виконані в техніці: олівець, сангіна, вугіль, намальовані в різні періоди життя, починаючи з 1929 року і до нинішнього часу. Тут і знайомі рідні місця, села по річці Псьол, місто Лебедин, а також роботи, виконані під час навчання в Харківському художньому училищі. Значна частина експозиції присвячена воєнній темі: начерки, малюнки, замальовки всього баченого, пережитого на війні, – все це показано на потемнілих аркушах з блокнотів та альбомів. Сподіваюсь, що фронтові замальовки 1942-1945 років викличуть документальний інтерес. Головна їх тема – людина на війні. Життєва правда, відвертість зображеного допоможуть відчути єдину мету – захист Вітчизни, покажуть страждання людей, викличуть повагу до моїх товаришів – однополчан.

  Значна частина малюнків виконана на студійних заняттях. В реалістичному мистецтві малюнок завжди був основою для живописної картини, сприяв набуттю майстерності. Тому такі замальовки служили і служать для роботи над картинами, образи яких мене і досі хвилюють.